Олександр Танеєв
Олександр Сергійович Танеєв — державний діяч і придворний Російської імперії, обер-гофмейстер імператорського двору та композитор-аматор, який писав переважно в оперному жанрі. Народився у Санкт-Петербурзі 17 січня 1850 року. Його твори мали успіх у Росії та за кордоном, хоча значно гучнішої слави як композитор зажив його троюрідний дядько Сергій Танеєв.
Походив із музичної родини. Його батько також був пристрасним композитором-аматором, а мати Ганна Василівна, дочка генерал-майора Василя Бібікова, чудово грала на фортепіано. Танеєв здобув ґрунтовну домашню музичну освіту, а згодом вивчав теорію композиції у Фрідріха Райхеля в Дрездені, пізніше у Петербурзі — у Миколи Римського-Корсакова та Олексія Петрова. Він також користувався порадами Мілія Балакірєва, який опрацював для концертного виконання два його фортепіанні вальси.
Окрім музичної діяльності, Танеєв зробив велику кар'єру на державній службі. Закінчив Імператорський Санкт-Петербурзький університет, був камер-юнкером, камергером, статс-секретарем і зрештою обер-гофмейстером двору Його Імператорської Величності. У 1896–1917 роках очолював власну канцелярію імператора, де раніше довго служив його батько. Також був членом Державної ради та почесним членом Імператорської академії наук.
Він брав активну участь у благодійних і адміністративних справах. Входив до постійної комісії з розгляду клопотань благодійних установ, був віце-головою Комітету піклування про будинки працьовитості та робітні будинки, заступником голови ради притулку великої княгині Катерини Михайлівни для догляду за дітьми під час перебування батьків у лікарнях. Також очолював комітет у справах служби чиновників цивільного відомства і нагород та був членом комітету піклування про заслужених цивільних чиновників.
Сучасники відзначали його великий вплив на імператорське подружжя. Олександр Мосолов характеризував Танеєва як широко освічену, дуже розумну й вправну людину, видатного музиканта та досвідченого придворного, який, попри близькість до монархів, ретельно приховував свій вплив на них. Разом із дружиною він також брав участь у костюмованому балі 1903 року.
Як композитор Танеєв залишив низку творів, що видавалися і виконувалися. Серед них — одноактна опера «Помста Амура» на лібрето Тетяни Щепкіної-Куперник, Друга симфонія сі мінор, дві оркестрові сюїти, дві мазурки для оркестру, урочистий марш, два квартети, п'єси для фортепіано, твори для скрипки з фортепіано або оркестром, для віолончелі, кларнета, голосу з фортепіано, а також хори a cappella і з оркестром. У рукописах залишилися Перша симфонія та симфонічна картина «Олеша Попович» та інші твори. Опера «Помста Амура» виконувалася в Ермітажі у присутності найвищих осіб.
Важливе місце в його музичних зацікавленнях посідав фольклор. Танеєв збирав російські народні пісні, і 1900 року після Т. Філіппова його призначили головою пісенної комісії при Імператорському Російському географічному товаристві для спорядження експедицій зі збирання народних пісень. Це свідчить про його помітну роль не лише як автора музичних творів, а й як організатора музично-етнографічної праці.
Помер 7 лютого 1918 року у Петрограді. Був похований на Тихвінському кладовищі. У 2019 році в Некрополі майстрів мистецтв на території колишнього Тихвінського кладовища Олександро-Невської лаври встановили пам'ятник представникам роду Танеєвих.
Connections
This figure has 1 connection in the Music Lineage catalog.