Олексій Лосєв — російський радянський філософ, філолог-класик, античник, перекладач, письменник і музичний педагог. Він народився 23 вересня 1893 року в Новочеркаську, а помер 24 травня 1988 року в Москві. Понад 40 років викладав у Московському державному педагогічному інституті.
Лосєв закінчив Новочеркаську класичну гімназію із золотою медаллю, а 1915 року — Московський університет, де навчався на філософському відділенні та відділенні класичної філології. Серед його викладачів був Сергій Соболевський. Після завершення університету він викладав у гімназіях, а з 1919 року працював професором класичної філології в Нижньогородському університеті.
У 1922–1929 роках Лосєв був професором естетики Московської консерваторії. Як науковий співробітник Інституту музичної науки він досліджував філософію музики. Також викладав у Другому Московському університеті та Державній академії художніх наук.
У 1942–1944 роках Лосєв був професором кафедри історії філософії Московського університету, а з 1944 року викладав у Московському державному педагогічному інституті. Його доробок налічує понад 800 праць, зокрема понад 40 монографій. Серед основних тем його досліджень — антична філософія й естетика, міф, мова та музика.
Лосєв написав багатотомну «Історію античної естетики», монографії про елліністично-римську естетику та естетику Відродження. Перекладав праці Арістотеля, Плотіна, Секста Емпірика, Прокла й Миколи Кузанського, а також редагував видання творів Платона. 1986 року він отримав Державну премію СРСР.