Альгірдас Паулавічюс
Альгірдас Паулавічюс — радянський і російський диригент, композитор, музичний педагог і мультиінструменталіст. Народився 4 жовтня 1945 року в Ленінграді. Закінчив Каунаську середню спеціальну музичну школу по класу скрипки, а згодом — Ленінградську консерваторію як диригент.
Викладав диригування в консерваторії та музичному училищі імені Миколи Римського-Корсакова, керував оркестром училища й Молодіжним філармонічним оркестром Маріїнського театру. Поставив опери та музичні вистави в різних театрах. Постановка опери Джоаккіно Россіні «Італійка в Алжирі» в Клайпедському музичному театрі 1990 року здобула в Литві звання найкращої вистави року. «Пісня про кохання і смерть корнета Крістофа Рільке» Зігфріда Матуса, поставлена в театрі «Санкт-Петербург опера» в сезоні 1997/1998 років, отримала премію «Золота маска» в номінації «Найкраща оперна вистава».
Наприкінці 1960-х — на початку 1970-х років Паулавічюс грав на інструментах в одному зі складів ленінградського вокально-інструментального ансамблю «Співочі гітари». Він написав музику до фільмів «Нам не дано передбачити…» (у складі кіноальманаху «Манька», 1985), «Заради кількох рядків» (1985), «Садівник» (1987), «Викрадення чарівника», «Кома» (1989) та «Дім на піску» (1991). Як диригент записував музику до фільмів «Дні затемнення», «Спаси і збережи» — музика Юрія Ханона — та «Бакенбарди» — музика Олексія Залівалова.
У 1988–1991 роках очолював музичну редакцію кіностудії «Ленфільм». 2000 року отримав звання заслуженого діяча мистецтв Російської Федерації. В останнє десятиліття життя був диригентом Молодіжного філармонічного оркестру Маріїнського театру, а також художнім керівником і диригентом симфонічного оркестру музичного училища імені Миколи Римського-Корсакова. Від 2008 року оркестр носить його ім’я. Паулавічюс помер 20 грудня 2007 року в Санкт-Петербурзі; його поховали на Красненькому кладовищі.