Анатолій Угорський
Анатолій Угорський (28 вересня 1942 — 5 вересня 2023) — радянський і німецький піаніст та музичний педагог. Народився в Рубцовську, де його батьки перебували в евакуації; був четвертою з п’яти дітей. У 1945 році родина повернулася до Ленінграда, де Угорський почав навчатися гри на ксилофоні. Із шести років він навчався у спеціальній музичній школі при Ленінградській консерваторії, яку закінчив 1960 року.
У 1965 році Угорський закінчив Ленінградську консерваторію за класом фортепіано Надії Голубовської, а до 1968 року навчався в аспірантурі під її керівництвом. Ще під час навчання цікавився музичним авангардом, зокрема творами Альбана Берга, Олів’є Мессіана й П’єра Булеза. Разом із дружиною Маєю Елік, яка переклала текст російською мовою, він підготував постановку «Місячного П’єро» Арнольда Шенберга. У 1968 році посів третє місце на Міжнародному конкурсі піаністів імені Джордже Енеску. Після консерваторії десять років працював концертмейстером хору.
У 1982 році почав викладати в Ленінградській консерваторії; 1988 року його звільнили. У 1986–1988 роках він виступав у Малій і Великій залах Ленінградської філармонії. До його репертуару входили твори Куперена й сонати Скарлатті; він також грав на клавесині. У 1976 році вийшли записи сонат Баха для віолончелі в перекладенні для альта й клавесина та сонати ре мінор для віолончелі й фортепіано Дмитра Шостаковича за його участю. 1983 року було видано запис партити фа мінор Георгія Свиридова. Угорський уперше виконав сонату Ореста Євлахова, шість концертних п’єс Володимира Цитовича та прелюдії Галини Уствольської; у 1960-х роках виступав у фортепіанному дуеті з Габріелем Тальрозе.
У 1990 році родина переїхала до Німеччини й оселилася в Детмольді. Наступного року Угорський записав для Deutsche Grammophon «Варіації на тему Діабеллі» Бетховена й уклав із компанією ексклюзивний контракт. Для лейбла він записав твори Бетховена, Мусоргського, Стравінського, Шуберта, Шумана, Мессіана та Брамса, а також сонати Скрябіна. Запис концерту для фортепіано з оркестром Скрябіна з Чиказьким симфонічним оркестром під керуванням П’єра Булеза номінували на премію «Греммі» у 2000 році.
Із 1992 року Угорський активно гастролював: виступав із сольними концертами та оркестрами, зокрема Симфонічним оркестром Кельнського радіо, Чеським філармонічним оркестром, оркестром Консертгебау, Паризьким оркестром і Чиказьким симфонічним оркестром. Разом із дочкою Діною записав концерти для двох фортепіано Баха, Моцарта й Шостаковича. До 2007 року був професором Детмольдської вищої школи музики, а також входив до журі Міжнародного музичного конкурсу ARD. У 2018 році вийшла збірка його записів для Deutsche Grammophon із тринадцяти альбомів. Угорський помер у Лемго 2023 року.
Організації
- Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені М. А. Римського-Корсакова
- Чеська філармонія
- Санкт-Петербурзька академічна філармонія імені Д. Д. Шостаковича
- Середня спеціальна музична школа Санкт-Петербурзької державної консерваторії імені М. А. Римського-Корсакова
- Королівський оркестр Консертгебау
- Чиказький симфонічний оркестр
- Паризький оркестр
- Симфонічний оркестр WDR у Кельні