Анатолій Левін — радянський і російський диригент та музичний педагог. Народився 1 грудня 1947 року в Москві. З 1991 року керує симфонічним оркестром Академічного музичного училища при Московській консерваторії; також очолює оркестри студентів Московської консерваторії та Молодіжний симфонічний оркестр Поволжя.
У дитинстві почав займатися музикою; його першим інструментом була віолончель. У десять років за рекомендацією хормейстерки Лідії Тихєєвої він потрапив до оркестру музичної школи під керівництвом Володимира Єсипова. 1963 року закінчив музичну школу імені С. Прокоф’єва, а 1967-го — з відзнакою Академічне музичне училище при Московській консерваторії, де навчався гри на альті у Є. В. Страхова.
У Московській консерваторії Левін продовжив навчання альта у Страхова, а з 1970 року паралельно вивчав оперно-симфонічне диригування у Лео Гінзбурга. 1972 року закінчив консерваторію за класом альта, а 1973-го — як оперний і симфонічний диригент.
У січні 1973 року Борис Покровський запросив Левіна до щойно створеного Московського камерного музичного театру. Там він працював до 2007 року, брав участь у постановках і виконаннях опер та музично-сценічних творів, зокрема «Носа», «Гравців», «Антиформалістичного райка» і «Століття DSCH» Дмитра Шостаковича, «Пригод гульвіси», «Байки» та «Весілля» Ігоря Стравінського, «Директора театру» Вольфганга Амадея Моцарта, «Життя з ідіотом» Альфреда Шнітке, а також творів Йозефа Гайдна, Моцарта й Едісона Денисова.
Працюючи в театрі, Левін гастролював містами СРСР і диригував у концертних залах та оперних театрах Європи, Південної Америки й Японії. Серед місць його виступів були музичні фестивалі у Західному Берліні та Брайтоні, театр «Колон» у Буенос-Айресі й театр «Ла Феніче» у Венеції. Він також диригував Державним академічним симфонічним оркестром Росії, симфонічним оркестром кінематографії, оркестрами «Музика Віва» та «Нова Росія», симфонічним оркестром Московської філармонії й Державною академічною симфонічною капелою Росії.
У 2002–2008 роках Левін був художнім керівником і диригентом симфонічного оркестру студентів молодших курсів Московської консерваторії, а з 2008 року очолює симфонічний оркестр студентів консерваторії. З 2002 року він також є художнім керівником і головним диригентом Молодіжного симфонічного оркестру Поволжя. У вересні 2007 року очолив Концертний симфонічний оркестр Московської консерваторії. Працює професором кафедри оперно-симфонічного диригування цієї консерваторії.
Левін записував опери та інші твори Дмитра Бортнянського, Моцарта, Андрія Холмінова й Отара Тактакішвілі. 1997 року японська компанія «Класика ДЛМ» видала його запис опери Стравінського «Пригоди гульвіси». У 1995 році він разом із солістом камерного музичного театру Олексієм Мочаловим та Камерним молодіжним оркестром записав твори Шостаковича для баса й камерного оркестру. Цей запис отримав премію «Діапазон д’ор» у 1997 році.
Левін співпрацював із Валерієм Афанасьєвим, Наталією Гутман, Елісо Вірсаладзе, Миколою Петровим, Олександром Рудіним, Дмитром Башкіровим та Олексієм Любимовим. Він проводив майстер-класи для молодих диригентів у Молодіжному симфонічному оркестрі Поволжя. 1997 року йому присвоїли звання заслуженого артиста Російської Федерації. 2022 року Левін і Концертний симфонічний оркестр Московської консерваторії здобули перемогу в номінації «Акомпанемент» першої Великої оркестрової премії «440 герц».
Організації
- Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського
- Російський державний симфонічний оркестр кінематографії
- Академічний симфонічний оркестр Московської філармонії
- Академічне музичне училище при Московській державній консерваторії імені П. І. Чайковського
- Камерна сцена імені Бориса Покровського Великого театру
- Державна академічна симфонічна капела Росії
- Державний симфонічний оркестр «Нова Росія»