Андрій Микита

Андрій Іштванович Микита — радянський і російський композитор, піаніст і музично-громадський діяч. Народився 28 січня 1959 року в Ленінграді. Його батько, Іштван Іштванович Микита, був хоровим диригентом і за національністю угорцем, мати, Інга Петрівна Бояринова, — журналісткою.

Навчався у Ленінградській консерваторії, а потім у Московській консерваторії. Його викладачами з фортепіано були Тетяна Румшевич, Натан Перельман, Станіслав Нейгауз, Євген Малінін, а з композиції — Юрій Сімакін, Борис Тищенко, Тетяна Чудова, Олександр Чайковський, Тихон Хренников. Згодом став професором Московської державної консерваторії імені П. І. Чайковського, професором Російської академії музики імені Гнесіних, а також професором Університету Курашікі Сакуьо в Японії.

Микита є членом Правління Союзу московських композиторів і членом Союзу композиторів Росії. Він працював головою та членом журі композиторських і музично-просвітницьких конкурсів, зокрема входив до журі Міжнародного конкурсу православних композиторів «Роман Солодкоспівець», Патріаршого міжнародного фестивалю-конкурсу «Піснеспіви християнського світу», очолював журі конкурсу композиторів «WinterReise» та брав участь у журі Всеросійського конкурсу композиції імені С. С. Прокоф’єва.

У творчості Андрій Микита найбільше відомий як автор кантат, ораторій, інструментальних і хорових концертів. Багато пише для фортепіано, а також для російських народних інструментів, зокрема для гусел. Значну увагу приділяє духовній музиці, а власний творчий напрямок сам визначає як «сакральний романтизм».

Серед помітних творів композитора — балет «Гидке каченя», написаний на початку 1980-х років у співавторстві з Ольгою Петровою та Іриною Цеслюкевич; духовний концерт «Богородичні піснеспіви»; концертна фантазія для віолончелі з оркестром «Ромео і Джульєтта»; ораторія «Сім пісень про Бога», створена за мотивами релігійних пісень Бориса Гребенщикова; «Гімн Різдву Христовому»; кантата «Князь Володимир»; ораторія «Земля Сибір»; гімн «Утверди, Боже» та «Різдвяна кантата». У 2020 році за твір для мішаного хору та органа «Jesum autem flagellatum» він отримав премію в номінації «Твори з голосом (хором)» на Третьому всеросійському конкурсі AVANTI.

Микита також співпрацював із джазовими музикантами Андрієм Івановим і Михайлом Івановим. Разом вони створили симфоджазову фантазію «Тюїльрі в блюзових тонах» на теми «Картинок з виставки» М. П. Мусоргського та «Половецьку рапсодію» на теми О. П. Бородіна, Д. Брубека і П. Дезмонда. Крім того, Андрій Іванов виконав як соліст твір Микити «Майбутньої весни» для контрабаса-соло і симфонічного оркестру.

Важливе місце в його діяльності посідає організаційна та просвітницька робота. У 2007 році з ініціативи Андрія Микити було створено композиторське об’єднання «МОСТ» («Музичне Об’єднання “Сучасна Традиція”»), до якого увійшли низка сучасних композиторів. Нині він є головою цього об’єднання, яке прагне поєднати академічних композиторів, виконавців і слухачів, а також підтримувати виконання, поширення і публікацію музики гуманістичної спрямованості. У межах цієї діяльності він є автором програм і постійним ведучим концертного абонемента у Московській філармонії.

Connections

This figure has 1 connection in the Music Lineage catalog.