Борис Тищенко

Борис Тищенко — радянський і російський композитор, також піаніст, народний артист РРФСР. Народився 23 березня 1939 року в Ленінграді.

У 1957 році закінчив Музичне училище при Ленінградській консерваторії, де був учнем Ганни Уствольської, а в 1962 році — Ленінградську державну консерваторію імені Миколи Римського-Корсакова. Композиції навчався у Вадима Салманова, Віктора Волошинова та Олександра Євлахова. В аспірантурі навчався у Дмитра Шостаковича, якому згодом присвятив Третю і П’яту симфонії. Як піаніст у консерваторії навчався у Абрама Логовинського.

Із 1965 року працював у Ленінградській державній консерваторії імені Миколи Римського-Корсакова, з 1980 року був доцентом, а з 1986 року — професором. Він виховав низку відомих композиторів. Був також автором статей, рецензій, брошур і анотацій.

Тищенко створював твори у найрізноманітніших жанрах. У його творчості переважали драматизм і епічність, а більшість композицій мала великий масштаб. Він продовжував традиції симфонізму Дмитра Шостаковича. Як піаніст нерідко виконував власні твори; серед інших інтерпретаторів його музики були Мстислав Ростропович, Віктор Ліберман, Іван Монігетті, Віктор Поляков і Сергій Стадлер.

Серед основних творів композитора — вісім симфоній, «Реквієм» на вірші Анни Ахматової, Requiem Aeternam пам’яті принцеси Таїланду Ґальяні Вадхани, дев’ять концертів для різних солюючих інструментів, соната для блок-флейт і органа, три балети, опера «Вкрадене сонце», оперета «Тараканище», одинадцять фортепіанних сонат, шість струнних квартетів, фортепіанний квінтет, «Портрети» для фортепіано в чотири руки, «Інвенції» та інші твори для органа, а також хореосимфонічна цикліада «Беатріче» за мотивами «Божественної комедії» Данте. Він також писав музику до театральних постановок і кінофільмів.

Серед його відзнак — премія Міжнародного конкурсу молодих композиторів «Празька весна» (1966), Державна премія РРФСР імені Михайла Глінки (1978) за «Симфонію мужності», концерт для флейти, фортепіано і струнного оркестру та П’яту симфонію, звання заслуженого діяча мистецтв РРФСР (1978), народного артиста РРФСР (1987), премія мера Санкт-Петербурга (1995) і премія Уряду Російської Федерації в галузі культури (2008) за цикл «Данте-симфонії» під загальною назвою «Беатріче».

Помер 9 грудня 2010 року в Санкт-Петербурзі на 72-му році життя від раку. Похований на Літераторських містках Волковського кладовища в Санкт-Петербурзі.