Антонін Бенневіц
Антонін Бенневіц — чеський скрипаль, диригент і музичний педагог. Народився 26 березня 1833 року в Прживраті, Чехія, у родині німця та чешки. Помер 29 травня 1926 року в Докси, Чехія.
1852 року закінчив Празьку консерваторію в класі Моріца Мільднера. У 1852—1861 роках був скрипалем празького Станового театру, водночас виступаючи як соліст у різних європейських країнах.
Як ансамблевий виконавець узяв участь у прем'єрі Фортепіанного тріо Бедржиха Сметани ор. 15, що відбулася 3 грудня 1855 року: партію віолончелі виконував Юліус Гольтерман, а композитор грав на фортепіано. Згодом Бенневіц став першою скрипкою струнного квартету Піксіса, змінивши свого вчителя Мільднера.
Як диригент 3 червня 1896 року вперше виконав на напівприватному концерті симфонічні поеми Антоніна Дворжака «Водяник», «Полудниця» та «Золота прялка».
Від 1865 року Бенневіц був професором Празької консерваторії, а в 1882—1901 роках очолював її як директор. Офіційний сайт закладу називає час його керівництва «золотою добою». Він також був одним із засновників Товариства камерної музики, національні ідеали якого спонукали Бедржиха Сметану написати Струнний квартет мі мінор «З мого життя».
Серед учнів Бенневіца були Отакар Шевчик, Франц Легар, Оскар Недбал, Йозеф Сук, Франтішек Ондржичек, Карел Галірж, а також композитор чеського походження Андрій Кадлец.