Анушаван Тер-Гевондян

Анушаван Тер-Гевондян — вірменський і радянський композитор, музикознавець, фольклорист і диригент. Він народився 8 березня 1887 року у Тифлісі. У юності брав уроки композиції у Михайла Гнесіна, а згодом здобув ґрунтовну професійну освіту в Санкт-Петербурзі.

У 1915 році Тер-Гевондян закінчив юридичний факультет Петербурзького університету і водночас Петербурзьку консерваторію. У консерваторії навчався у класах Анатолія Лядова, Олександра Глазунова, Максиміліана Штейнберга, Василя Калафаті та Язепа Вітола, опановуючи гармонію, композицію, оркестрування, контрапункт і аналіз форм.

Значну частину життя він присвятив педагогічній діяльності. У 1917—1925 роках викладав музично-теоретичні дисципліни в Тифліській консерваторії. У 1926—1959 роках, з перервою, працював у Єреванській консерваторії, де з 1934 року був професором, у 1926—1930 роках — директором, а з 1948 року очолював кафедру теорії музики і композиції. У 1934—1938 роках також викладав у Бакинській консерваторії.

Тер-Гевондян виступав і як диригент. Важливе місце в його діяльності посідала участь у фольклорних експедиціях. Він писав книги й статті з питань вірменської, російської та західноєвропейської музики, поєднуючи творчу, наукову й збирацьку працю.

Його творчість була жанрово різноманітною і тісно пов’язаною з народно-музичним мистецтвом Вірменії. Для його музики характерні ладова своєрідність, винахідлива ритміка та барвистість оркестрування. Частина творів ґрунтувалася на опрацюванні зібраного ним фольклорного матеріалу.

Серед його творів — вокально-симфонічна поема «Народження Ваагна» на слова О. Ованесяна, балада «Пам’яті 26-ти комісарів», сюїта «Ширакські етюди», «Сюїта на народні теми», поема «Ахтамар», рапсодія «Раст», п’єси для фортепіано, струнних і духових інструментів, твори для голосу і фортепіано, хори, романси, пісні на слова Ованеса Туманяна, Аветіка Ісаакяна, Вагана Теряна та інших авторів, музика до драматичних вистав, а також обробки вірменських народних пісень.

За свою діяльність Тер-Гевондян був удостоєний звання народного артиста Вірменської РСР у 1953 році. Також його нагородили орденом «Знак Пошани» у 1939 році за видатні заслуги у справі розвитку вірменського театрального і музичного мистецтва та орденом Трудового Червоного Прапора у 1956 році. Помер 6 червня 1961 року в Єревані.