Арнольд Шенберг
Арнольд Шенберг — австрійський і американський композитор, педагог, диригент, музикознавець і публіцист. Він народився 13 вересня 1874 року у Відні. Переважно навчався музики самостійно, взявши лише уроки контрапункту в чоловіка своєї сестри, композитора Олександра фон Цемлінського. Його мати Пауліна Наход була викладачкою фортепіано.
У 1897 році Шенберг написав Струнний квартет ре мажор — його перший твір, виконаний публічно. Щоб заробляти на життя, він оркестрував оперети, водночас створюючи музику в традиціях німецької музики кінця XIX століття. Серед ранніх творів цього періоду — струнний секстет «Просвітлена ніч» (1899), поема «Пеллеас і Мелізанда» (1903), «Пісні Гурре» та Перший струнний квартет. У 1901–1903 роках він жив у Берліні й викладав композицію в Консерваторії Штерна, а після повернення до Відня працював у музичній школі та давав приватні уроки гармонії, контрапункту й композиції.
На початку XX століття Шенберг відійшов від тональної музичної мови й створив перші атональні твори. У Другому струнному квартеті (1907–1908) він увів партію сопрано, а в «П’яти п’єсах для оркестру» (1909) застосував метод темброво забарвленої мелодії. У 1910 році видав теоретичну працю «Вчення про гармонію». У циклі «Місячний П’єро» (1912) використав техніку шпрехгезангу — вокальної декламації, проміжної між мовленням і співом.
На початку 1920-х років Шенберг розробив метод композиції з дванадцятьма пов’язаними між собою тонами, знаний як додекафонія, і вперше випробував його в «Серенаді» (1920–1923). До 1925 року він переважно мешкав у Відні, а потім став професором композиції Прусської академії мистецтв у Берліні. У 1933 році переїхав до США: викладав у Консерваторії Малкіна в Бостоні, з 1935 року — в Університеті Південної Каліфорнії, а з 1936-го — в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі.
Шенберг поєднував викладання й композицію з організацією концертів та диригуванням. Серед його учнів були Антон Веберн, Альбан Берг, Ернст Кшенек, Стефанія Туркевич, Ганс Айслер, Роберто Геррад і Джон Кейдж. Він заснував і очолив Нову віденську школу. Серед його пізніх творів — скрипковий і фортепіанний концерти, «Уцілілий із Варшави» та незавершена опера «Мойсей і Арон», над якою він працював у 1930–1950 роках. Шенберг також писав музично-теоретичні праці й картини. Помер 13 липня 1951 року в Лос-Анджелесі; його поховали на Центральному кладовищі у Відні.