Борис Біленький — радянський скрипаль і педагог. Народився 17 (30) листопада 1911 року в Бобруйську. Грати на скрипці почав у десятирічному віці, наслідуючи старшого брата. У 1924 році вступив до оркестру Бобруйського театру міської ради, а 1927 року його направили на навчання до Московської консерваторії, де він займався в класі Лева Цейтліна. Консерваторію закінчив у 1934 році.
У 1930–1931 роках грав в оркестрі Театру робітничої молоді, згодом — у симфонічному оркестрі Московської філармонії. У 1936–1937 роках працював у Державному симфонічному оркестрі СРСР. 1937 року повернувся до Цейтліна в аспірантуру консерваторії та став першою скрипкою квартету імені Танеєва, де працював до 1946 року. Від 1938-го до 1960 року був солістом оркестру Московського художнього академічного театру.
Педагогічну діяльність розпочав 1937 року й із перервами викладав у Московській консерваторії до смерті. Працював асистентом у класах Лева Цейтліна, Абрама Ямпольського та Костянтина Мостраса. У 1944–1963 роках викладав у музичному училищі при консерваторії, а від 1948 року — у Центральній музичній школі. 1979 року отримав звання професора. Серед його учнів — Олена Аджемова, Олексій Бруні, Андрій Корсаков, Борис Кушнір, Олексій Міхлін, Ігор Попков, Ярослава Рівняк, Йосип Рісін, Григорій Унанян і Лев Чистяков. Біленький також був співавтором книжки «Педагогічні принципи Л. М. Цейтліна», виданої 1990 року. Йому присвоїли звання заслуженого діяча мистецтв РРФСР. Помер 16 лютого 1987 року в Москві.
Організації
- Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського
- Центральна музична школа — Академія виконавського мистецтва (Москва)
- Державний академічний симфонічний оркестр Російської Федерації імені Є. Ф. Светланова
- Театри робітничої молоді
- Московський художній театр
- Академічний симфонічний оркестр Московської філармонії
- Академічне музичне училище при Московській державній консерваторії імені П. І. Чайковського