Борис Львович Гутников — радянський скрипаль. Народився 4 липня 1931 року у Вітебську в єврейській родині.
Навчався в Ленінградській консерваторії імені Миколи Римського-Корсакова у Юрія Ейдліна. У березні 1943 року виступив на концерті юних музикантів у Ташкенті, організованому до 80-річчя консерваторії. Закінчив консерваторію 1954 року, а аспірантуру — 1958-го.
1956 року Гутников переміг на Міжнародному конкурсі скрипалів імені Йозефа Славіка та Франтішека Ондржичека у Празі, а наступного року — на конкурсі імені Лонг і Тібо в Парижі. 1962 року здобув першу премію на другому Міжнародному конкурсі імені Петра Чайковського. Йому присвоїли звання заслуженого артиста РРФСР, а згодом — народного артиста РРФСР.
Від 1958 року викладав у Ленінградській консерваторії, з 1973-го — як професор. Гастролював містами СРСР та за кордоном. Його гру вирізняли виразне звучання скрипки, продумане фразування та поєднання експресивності з логікою виконання. Міжнародна преса зараховувала його до найвидатніших скрипалів XX століття.
Гутников помер 6 квітня 1986 року в Ленінграді. Його поховали на Серафимівському кладовищі.