Борис Йоффе
Борис Йоффе — німецький композитор, скрипаль, альтист, диригент, музичний письменник і публіцист. Народився 21 грудня 1968 року в Ленінграді. Уроки гри на скрипці почав брати у вісім років, а композиції навчався з десяти років у дитячій музичній школі № 11 у класі Ж. Л. Металліді. Згодом вступив до училища при Ленінградській консерваторії, де вивчав скрипку, а теоретичні дисципліни — у Адама Стратієвського.
У 1990 році Йоффе переїхав до Ізраїлю. 1995 року з відзнакою закінчив Музичну академію в Тель-Авіві за класом композиції. Від 1997 року навчався композиції у Вольфганга Ріма в Карлсруе. Живе в Німеччині, у Карлсруе.
Йоффе створив численні камерні та вокальні твори на тексти Джона Донна, Райнера Марії Рільке, Роберта Фроста, Андрія Платонова й Осипа Мандельштама. Він також написав опери «Історія про рабина та його сина» (2003) і «Естер» (2006), створену за трагедією Расіна. Його «Книга квартетів» — цикл коротких п’єс, першу з яких він написав 1995 року; робота над циклом тривала близько трьох років, а кількість п’єс перевищила 365. Камерні твори Йоффе виконували Патриція Копачинська, Сол Габетта, Костянтин Ліфшиць, ансамбль «Гілліард» і квартет «Розамунде». Йоффе також грав із Копачинською, Габеттою та Ліфшицьким як альтист. 2000 року він отримав премію Баварської академії мистецтв.
Йоффе — автор двох великих монографій і численних музично-теоретичних та естетико-філософських есеїв. У своїх дослідженнях він переважно звертається до музики XX століття. Серед його книжок — «Музичний сенс» (2012) та «У потоці симфонічного: дослідницька подорож радянською симфонією» (2014). Після 2010 року співпрацював із культурологічним сайтом «Ханограф»; значну частину текстів для нього написав у співавторстві з Юрієм Ханоном.