Карл Фільч

Карл Фільч — австрійський піаніст і композитор. Він народився 28 травня 1830 року в Мюльбаху поблизу Германштадта. Грати на фортепіано почав у три роки під керівництвом батька, лютеранського священника. У 1837 році його відправили навчатися музики до Відня, де з ним працював Фрідріх Вік.

У 1841 році Фільч дав перший концерт у Віденському музичному товаристві, після чого гастролював Угорщиною та Трансильванією. У грудні 1842 року він переїхав до Парижа й став учнем Фредерика Шопена. Ференц Ліст також високо відгукувався про юного музиканта. У 1843 році Фільч виступав у Парижі, Лондоні, Брюсселі, Німеччині та Австрії; запланований гастрольний маршрут мав охопити також Санкт-Петербург, Прагу, Цюрих і Неаполь.

На початку 1844 року гастролі перервалися через туберкульоз: лікарі відправили Фільча до Венеції на лікування морськими купаннями. Того літа він дав останні концерти у Відні й Трансильванії, а потім повернувся до Венеції, де помер 11 травня 1845 року, не доживши двох тижнів до п’ятнадцятиріччя. Його поховали на венеційському кладовищі Сан-Мікеле.

Фільч почав пробувати себе в композиції, зокрема під впливом схильності до імпровізації під час концертів. Він написав небагато, а частина творів утрачена. Збереглося дев’ять його композицій, серед них створена у Венеції п’єса «Прощання з Венецією». Музику Фільча записав піаніст Леонгард Вестермайр.

З 1995 року в Сібіу щороку проводять конкурс імені Фільча для юних піаністів. До обов’язкової програми входять його твори; учасники також можуть виконувати власні композиції.