Карл Флеш — австро-германський скрипаль і музичний педагог. Він народився 9 жовтня 1873 року у Візельбурзі в родині лікаря. У віці від чотирьох до шести років навчався в єврейській народній школі, де опанував німецьку та іврит; французької його навчила домашня гувернантка. У шість років почав грати на скрипці.
У десять років Флеш переїхав до Відня, де навчався в гімназії та консерваторії Товариства друзів музики. У 1886–1889 роках він займався у Віденській консерваторії під керівництвом Якоба Грюна, а в 1890–1894 роках — у Паризькій консерваторії в Ежена Созе та Мартена Марсіка. У 1895 році дебютував у Відні, після чого гастролював Німеччиною.
У 1897 році Флеш став професором скрипки Бухарестської консерваторії, а 1903 року обійняв таку саму посаду в Амстердамській консерваторії. З 1908 року жив у Берліні, де переважно давав приватні уроки й часто виступав. Серед його ансамблевих партнерів були піаніст Артур Шнабель, а також віолончелісти Жан Жерарді й Гуго Беккер.
У 1923 році Флеш видав підручник «Мистецтво гри на скрипці». На початку 1920-х років він також здійснив велике концертне турне Сполученими Штатами. У 1924–1928 роках очолював відділення скрипки Музичного інституту Кертіса в Балтиморі, а влітку проводив приватні курси в Баден-Бадені. У 1928 році став професором Берлінської вищої школи музики й продовжив викладати літні курси.
Флеш недовго викладав у консерваторії у Швейцарії. Він помер у Люцерні 14 листопада 1944 року. Серед його учнів були Шимон Гольдберг, Рікардо Однопозофф, Генрик Шеринг, Іда Гендель, Іври Гітліс, Франц Р. Фрідль, Едді Рознер і Володимир Алумяе. У 1945–1992 роках у Лондоні проводили конкурс молодих скрипалів його імені.