Карл Галір
Карл Галір — чесько-німецький скрипаль і музичний педагог. Народився 1 лютого 1859 року у Врхлабі, тоді відомому як Гогенельбе. Навчався у Празькій консерваторії в Антоніна Бенневіца, а згодом — у Берліні в Йозефа Йоахіма.
У 1876–1879 роках був першою скрипкою в оркестрі Беньяміна Більзе. Потім працював концертмейстером у Кенігсберзі та Мангаймі, а в 1884–1894 роках — у Веймарі. У 1894 році його запросили на посаду першої скрипки оркестру Берлінської опери та професора Берлінської вищої школи музики.
Творча співпраця Галіра з його вчителем Йозефом Йоахімом почалася 1884 року з успішного виконання подвійного концерту Йоганна Себастьяна Баха на Бахівському фестивалі в Айзенаху. У 1897 році Галір замінив Генріха де Ану на партії другої скрипки в квартеті Йоахіма й водночас очолив власний квартет, у якому на віолончелі грав Гуго Дехерт. Він також виступав у фортепіанному тріо з Дехертом і Георгом Шуманом.
У 1896 і 1897 роках Галір успішно гастролював у США, виконуючи, зокрема, твори Людвіга ван Бетховена, Луї Шпора та Петра Чайковського. 19 жовтня 1905 року в Берліні він уперше виконав остаточну редакцію Скрипкового концерту Яна Сібеліуса та «Дивертисмент» Чарльза Мартіна Лефлера; оркестром диригував Ріхард Штраус.
Галір написав навчальний посібник «Новий курс скрипкових гам» (1896). Серед його учнів був Девід Маннес. У 1888 році він одружився з берлінською оперною співачкою Терезою Цербст. Помер 21 грудня 1909 року в Берліні.