Карл Генріх Марія Орф — німецький композитор і музичний педагог пізнього романтизму, представник експресіонізму. Народився 10 липня 1895 року в Мюнхені. Мати-піаністка навчала його музики; у дев’ять років він уже писав твори для власного лялькового театру.
У 1912–1914 роках Орф навчався в Мюнхенській музичній академії, а 1914 року продовжив заняття з Германом Зільхером. 1916 року працював капельмейстером у Мюнхенському камерному театрі, а згодом обіймав такі посади в Національному театрі Мангайма та Придворному театрі Великого герцогства в Дармштадті.
1924 року разом із Доротеєю Гюнтер він заснував у Мюнхені школу гімнастики, музики й танцю «Гюнтершуле». Від 1925 року й до кінця життя Орф очолював у ній відділення та працював із музикантами-початківцями. Його ідеї музичного навчання дітей, розвинені у співпраці з Гунільдою Кетман, стали основою підходу «Орф-Шульверк».
Найвідоміший твір Орфа — сценічна кантата «Карміна Бурана», прем’єра якої відбулася у Франкфурті 1937 року. Вона стала першою частиною циклу, до якого також належать «Пісні Катулла». Серед інших його творів — «Ентрата» та музика до п’єси Шекспіра «Сон літньої ночі»; останню Орф переробив, а фінальну версію представили 1964 року. Мелодію з його навчального посібника «Поетична музика» використали у фільмі Терренса Маліка «Пустки».
Карл Орф помер 29 березня 1982 року в Мюнхені. Його поховали в бароковій церкві абатства Андекс.