Клара Бауер, відома під псевдонімом Карл Детлев, — німецька письменниця й музична педагогиня. Вона народилася 23 червня 1836 року у Свиноуйсьце, у родині директора місцевого порту й керівника судноплавства.
Коли Кларі було два роки, родина переїхала до Кротошина, а 1849 року — до Позена, де вона навчалася в місцевій школі. Після смерті батька Бауер перебралася до Бреслау за старшою сестрою й стала вчителькою. Склавши іспит на право викладати, вона поїхала до Дрездена, де брала уроки фортепіано у Фрідріха Віка. Працювала піаністкою в родині генерал-лейтенанта Федора фон дер Ланніца, а згодом жила в Санкт-Петербурзі та Орлі.
У 1866 році Бауер повернулася до Дрездена й викладала гру на фортепіано. Знайомство з поетом Густавом Кюне спонукало її писати. Перший роман, «У степу», присвячений життю в Росії, вийшов 1871 року. Серед її творів також романи «Провина і спокута», «Нора», «Між батьком і сином» і «Бенедикта», повісті «Нерозривні зв’язки» та «На Капрі», а також «Таємнича співачка» і «Документ».
У 1872 році Бауер побувала в Італії, а 1875-го повернулася до Бреслау, вже хворіючи на сухоти. Вона померла там 29 червня 1876 року.