Данієль де Ланге
Данієль де Ланге — нідерландський музикант, композитор, хоровий диригент, піаніст, органіст, організатор, музичний педагог, музикознавець і музичний критик. Народився 11 липня 1841 року в Роттердамі. Був сином роттердамського музиканта Самюела де Ланге та Йоганни Молейн; його старший брат Самюел де Ланге-молодший також став піаністом і органістом.
Перші уроки музики здобув у батька. На початку кар'єри його передусім знали як віолончеліста: у Роттердамі він навчався гри на віолончелі у Сімона Ганца та теорії музики у Йоганнеса Верхюлста, а в Брюсселі — у Адрієна Франсуа Серваї та Жака-Ніколя Лемменса. Концертні поїздки привели його до Східної Європи. За рекомендацією Кароля Мікулі в 1860–1863 роках брати де Ланге викладали у консерваторії Львова; на час призначення Данієлеві було 19 років.
Після нетривалого перебування в Роттердамі де Ланге працював у Парижі як органіст, композитор і викладач фортепіано. Він товаришував зі Стівеном Геллером, Едуаром Лало, Гектором Берліозом, Жулем Массне та Жоржем Бізе, а серед його приватних учнів був Ернест Шоссон. У цей період написав симфонії, пісні та хорові твори, зокрема Реквієм для подвійного хору 1868 року.
1870 року повернувся до Нідерландів, викладав і відкрив музичну школу в Зандамі. Став першим офіційно призначеним музичним критиком у країні, працюючи в газеті «Новини дня». Він брав активну участь у Товаристві сприяння музичному мистецтву та Асоціації нідерландської музичної історії. Разом з Йоганнесом Мессхартом, Франсом Куненом і Юліусом Рентгеном 1884 року заснував Амстердамську консерваторію, де викладав, а в 1895–1913 роках був директором.
1881 року де Ланге заснував Нідерландський хор а капела. У його складі виступали, зокрема, Йоганнес Мессхарт, Алтьє Реддінгіус, Арнольд Спул і Анна Марія Гауда, яка згодом стала другою дружиною музиканта. Колектив гастролював Європою та здобув успіх виконанням нідерландської ренесансної музики. Де Ланге також досліджував східну музику гамелану й публікував навчальні та педагогічні праці; через ці заняття композиторська робота відійшла для нього на другий план.
Його композиторський доробок порівняно невеликий, а частину творів не знайдено, зокрема оперу «Падіння Куленбурга» та Другу симфонію ре мажор. Збереглися пісні, хорові твори, Перша симфонія до мінор, ор. 4, і концерт для віолончелі. На відміну від свого консервативнішого брата, він був відкритий до впливів Берліоза, Ріхарда Вагнера та Ференца Ліста. Пісні «Мишеня» на текст Гвідо Гезелле Антеуніса та «Голландське море» на текст В. Залберга увійшли до популярної пісенної збірки «Якщо ще можеш співати, то співай разом». У збірці «Весняне життя» 1891 року надруковано понад сорок його пісень. Запис Першої симфонії та Реквієму Нідерландським камерним хором відзначено премією «Едісон».
У останні роки життя де Ланге захопився теософією. 1914 року він разом із другою дружиною переїхав до Пойнт-Ломи в Каліфорнії, де продовжив займатися освітніми музичними проєктами та виклав свої погляди в книжці «Думки про музику». Помер 1918 року в Пойнт-Ломі.