Данило Похітонов
Данило Ілліч Похітонов (1878–1957) — диригент Маріїнського театру, професор Ленінградської консерваторії, музичний педагог. 1957 року йому посмертно? — ні, того ж року він отримав звання народного артиста РРФСР.
Похітонов народився 8 квітня 1878 року у Фінляндії, у селищі Райвола Виборзької губернії Великого князівства Фінляндського. Його батько в 1870-х роках працював бухгалтером на чавуноливарному заводі. Данило закінчив Райволську сільську школу. Серед його перших учителів були сільські вчителі П. І. Травін та І. В. Орнатський, священник Гавриїл Розанов, псаломщик С. А. Каменєв і Анастасія Іванівна Оболенська, вдова диякона Оболенського.
1905 року він закінчив Петербурзьку консерваторію: навчався гри на фортепіано у С. Ф. Цурмюлен, а теорії композиції та інструментування — у А. К. Лядова, О. К. Глазунова і М. А. Римського-Корсакова. Від 1905 року працював піаністом-концертмейстером і хормейстером.
У 1909–1956 роках Похітонов був диригентом Маріїнського театру, а в 1918–1932 роках також диригував у Малому оперному театрі. Його дебют у Маріїнському театрі відбувся 1909 року, коли через хворобу Ф. Блуменфельда йому доручили провести виставу «Снігуронька» Миколи Римського-Корсакова. На подальше диригентське майбутнє Похітонова підтримав Едуард Направник. У роботі він вирізнявся знанням оперного репертуару, технічною майстерністю і точним відтворенням партитур; як акомпаніатор мав тонке відчуття ансамблю. Виступав переважно в класичному репертуарі.
1912 року під час гастрольного виступу в Москві Похітонов диригував оперою «Хованщина» за участю Федора Шаляпіна. Після цього Шаляпін охоче співав у постановках під його керуванням. Серед таких вистав були «Борис Годунов», «Псковитянка», «Русалка», «Юдіф», «Вража сила», «Моцарт і Сальєрі» та «Севільський цирульник». 1913 року Похітонов як хормейстер брав участь у гастролях оперної трупи в Парижі та Лондоні, де Шаляпін співав у «Борисі Годунові», «Хованщині» та «Псковитянці». Пізніше Похітонов був партнером співака під час кількох його записів, зроблених фірмою «Пишучий Амур». Його порад як досвідченого концертмейстера і диригента прислухалися Леонід Собінов, Іван Єршов та Іван Алчевський.
Від 1939 року Похітонов був професором Ленінградської консерваторії. 1919 року, а також у 1938–1941 роках він викладав класи оперного ансамблю та диригування духовим оркестром. Серед опер, якими він диригував, були «Севільський цирульник», «Євгеній Онєгін», «Фенелла» Даніеля Обера, «Мефістофель» Арріґо Бойто, «Юдіф» Олександра Серова, «Лоенґрін», «Паяци», «Казка про царя Салтана», «Лакме», «Псковитянка», «Дубровський» Едуарда Направника та «Кармен».
Похітонов помер 31 грудня 1957 року в Ленінграді. Його праця «Із минулого російської опери» вийшла в Ленінграді 1949 року.