Едуард Лінденберг (8 січня 1908 — 5 серпня 1973) — румунсько-французький диригент. Народився в Бухаресті в родині вчителя Симона Лінденберга та Єудженії Векслер. Його батько помер, коли Едуарду було 11 років.
Після закінчення Бухарестського університету Лінденберг навчався диригування в Німеччині у Германа Шерхена та в Австрії у Франца Шалька. Паралельно він вивчав філософію та музикознавство, зокрема під керівництвом Георга Шюнемана й Еріхa фон Горнбостеля. Повернувшись до Румунії, диригував Бухарестським філармонічним оркестром і в Бухарестській опері, а також викладав. Серед його учнів у Бухаресті були Серджіу Коміссіона та Міхай Бредічану.
У 1947 році Лінденберг переїхав до Франції. Він працював з оркестрами Ламуре й Падлу, а також з оркестром концертного товариства Паризької консерваторії. Гастролював у багатьох країнах Європи, в Ізраїлі та Японії. Записав, зокрема, усі симфонії Йоганнеса Брамса, а також П’яту, Шосту й Сьому симфонії Людвіга ван Бетховена з Філармонічним оркестром Північно-Західної Німеччини. Критики оцінювали ці записи по-різному: одні відзначали їхню жвавість і щирість почуття, інші висловлювали різко негативні оцінки.
Лінденберг викладав диригування в Паризькій консерваторії. Серед його учнів були Жан-Франсуа Пайяр, Маріус Констан і П’єр Етю.