Олена Вонсовська — радянська скрипалька та музична педагогиня. Народилася 8 жовтня 1858 року у Вільнюсі в родині композитора і піаніста М. І. Вонсовського. Від дев’ятирічного віку виступала в концертах. Була матір’ю композитора Анатолія Буцького.
1877 року з відзнакою закінчила Московську консерваторію, де навчалася гри на скрипці у Фердинанда Лауба та Івана Гржималі, а гармонії — у Петра Чайковського. Від 1878 року концертувала у Києві, Харкові та Одесі; стала першою виконавицею скрипкових творів Миколи Лисенка.
Упродовж 1880—1904 років викладала гру на скрипці у Пензі, Воронежі та Курську. На запрошення Миколи Лисенка 1904 року переїхала до Києва, де до 1918 року працювала викладачкою Київської музично-драматичної школи імені Миколи Лисенка, а в 1912—1915 роках була її директоркою. У 1918—1923 роках викладала у Київському музично-драматичному інституті; серед її учнів — Михайло Полякін та Іван Лукашевський.
Вонсовська брала активну участь в українському музично-культурному житті, виступаючи на концертах товариств «Боян» і «Просвіта», Українського клубу та клубу «Родина». Від 1928 року жила у Ленінграді. Померла 14 січня 1942 року в Ташкенті.