Євсевій Мандичевський — австрійський композитор, музикознавець і педагог музики. Народився 18 серпня 1857 року в Чернівцях у родині православного священника Василя Мандичевського та Софії, уродженої Попович. Перші уроки музики брав у Чернівцях у Сидора Воробкевича, також навчався в музичній школі Адальберта Гржималі. У підлітковому віці грав зі своїми трьома братами у струнному квартеті.
Мандичевський навчався у Віденській консерваторії в Густава Ноттебома, Роберта Фукса та Едуарда Ганслика. З 1879 року належав до близького кола Йоганнеса Брамса. У 1879–1881 роках керував Віденською співочою академією, а згодом — іншими хоровими колективами. Від 1897 року викладав історію музики, композицію та контрапункт у Віденській консерваторії. Серед його учнів були Ганс Галь, Джордж Селл, Артур Шнабель та Еде Польдіні.
Він редагував повні зібрання творів Франца Шуберта та Йозефа Гайдна, а також зібрання творів Брамса разом із Гансом Галем. Мандичевський написав пісні на вірші Тараса Шевченка, Юрія Федьковича, Міхая Емінеску та Генріха Гейне. Також створював фортепіанні перекладення творів Йоганна Себастьяна Баха, Йоганнеса Брамса й Франца Шуберта. Після смерті композитора його брат Костянтин упорядкував музичні твори й обробки Мандичевського та написав нарис його біографії. Мандичевський помер 13 липня 1929 року в Зульці.