Франц Легар
Франц Легар (угорською — Ференц Легар) — угорський та австрійський композитор і диригент, один із провідних авторів віденської оперети. Він народився 30 квітня 1870 року в Комарно в родині військового капельмейстера. З дитинства грав на скрипці та імпровізував на фортепіано.
Легар навчався в музичній академії в Празі у класі скрипки Антоніна Бенневіца. Антонін Дворжак відзначив його здібності до композиції та порадив зосередитися на ній. Легар брав уроки композиції у Зденека Фібіха. Після короткої роботи скрипалем почав диригувати оркестрами, а 1902 року залишив військову службу й став диригентом віденського театру «Ан дер Він».
Серед ранніх сценічних творів Легара — оперети «Віденські жінки» та «Решетник», поставлені 1902 року. Широку славу йому принесла «Весела вдова» (1905), а наступним великим успіхом став «Граф Люксембург» (1909). Загалом Легар написав понад двадцять оперет; серед найвідоміших — «Циганська любов», «Там, де співає жайворонок», «Паганіні», «Царевич» і «Країна усмішок».
У творах Легара комічні епізоди поєднуються з драматичними, а музика розкриває характери персонажів і розвиває сценічну дію. Для його оперет характерні виразні мелодії, ліризм і майстерна оркестровка. Він широко використовував австрійські, угорські та слов’янські мелодичні мотиви. Вальс «Золото і срібло» став одним із його популярних оркестрових творів.
З 1921 року Легар співпрацював із тенором Ріхардом Таубером і писав для нього ліричні арії. Серед них — «Dein ist mein ganzes Herz» з оперети «Країна усмішок», що увійшла до репертуару тенорів. Після «Джудітти» (1934) Легар відійшов від композиції та зосередився на диригуванні й видавничій справі.
Франц Легар помер 24 жовтня 1948 року в Бад-Ішлі. Його оперети стали класикою музичного театру; їх неодноразово ставили й екранізували в різних країнах.