Федір Андрійович Канілле — російський піаніст і педагог. Він навчався мистецтва фортепіанної гри у Петербурзі в М. І. Морейського. Дебютував у Петербурзі 1850 року у віці тринадцяти років.
Канілле двічі виступав у концертах Безплатної музичної школи, виконавши «Концертштюк» Роберта Шумана 6 травня 1864 року та Другий концерт для фортепіано з оркестром Ференца Ліста 1865 року; це було перше виконання твору в Росії.
Він давав уроки фортепіанної гри та композиції. У 1859—1862 роках серед його учнів був Микола Римський-Корсаков. Із 1861 року Канілле викладав фортепіано в інструментальних класах Придворної співочої капели.
Від кінця 1850-х років він був близький до Мілія Балакірєва та його музичного гуртка, до якого ввів і Миколу Римського-Корсакова. Канілле зробив перекладення для фортепіано в чотири руки Другої увертюри на три російські теми («1000 років», або «Русь») і симфонічної поеми «У Чехії» Мілія Балакірєва.
Микола Римський-Корсаков присвятив Федорові Андрійовичу Канілле свою Першу симфонію 1862 року та романс «Встань, зійди, давно денниця» на слова Л. О. Мея 1870 року. У спогадах Римського-Корсакова Канілле постає музикантом, який відкрив йому багато нового, зокрема допоміг глибше оцінити оперу «Руслан» і значення Михайла Глінки.
Сучасники високо оцінювали його виконавське мистецтво. Про виконання Канілле твору Ліста писали, що він передав не лише виразність, точність і силу, а й самий задум твору; вибір цієї п’єси свідчив про нього як про відмінного піаніста й виконавця, готового служити сучасному мистецтву.
Connections
This figure has 1 connection in the Music Lineage catalog.