Галина Писаренко

Галина Писаренко — радянська і російська оперна та камерна співачка, вокальна педагогиня, лірико-колоратурне сопрано. Народилася 24 січня 1934 року в Ленінграді. З раннього дитинства співала й брала участь у художній самодіяльності, а своє справжнє покликання вбачала в музиці.

У 1957 році одночасно закінчила економічний факультет Московського державного університету та Московський державний інститут іноземних мов імені Моріса Тореза. Її привела на перше прослуховування до відомої камерної співачки й педагогині Ніни Дорліак бабуся. Згодом Писаренко закінчила музичне училище та Московську консерваторію у класі Ніни Дорліак у 1961 році.

Після закінчення консерваторії у 1961 році її прийняли до Московського музичного театру імені Станіславського і Немировича-Данченка. Дебютувала там у заголовній партії в опереті «Прекрасна Єлена» Жака Оффенбаха. Вона стала однією з провідних солісток оперної трупи цього театру й співала в ньому до 1990 року. У 1991 році стала солісткою театру «Нова опера», де виступала до 1996 року.

Мистецтво Писаренко відзначали блискуче володіння гнучким і теплим за тембром голосом, рідкісна музикальність і тонке динамічне нюансування. Вона виконувала головні партії в багатьох операх і оперетах вітчизняних та зарубіжних композиторів. Серед її сценічних ролей — Тетяна в «Євгенії Онєгіні», Іоланта в «Іоланті», Марфа в «Царській нареченій», Мімі та Мюзетта в «Богемі», Адіна в «Любовному напої», Манон в однойменній опері Жуля Массне, Фйорділіджі в опері «Так чинять усі жінки», Сюзанна у «Весіллі Фігаро», Церліна в «Дон Жуані», Мікаела в «Кармен», а також партії в творах Сергія Прокоф'єва, Джорджа Гершвіна, Бенджаміна Бріттена, Франца фон Зуппе й Карла Міллекера.

Камерний репертуар співачки охоплював твори Петра Чайковського, Миколи Римського-Корсакова, Михайла Глінки, Дмитра Шостаковича, Йоганна Себастьяна Баха, Вольфганга Амадея Моцарта, Георга Фрідріха Генделя та Едварда Гріга. Упродовж творчої діяльності вона співпрацювала з відомими піаністами, серед яких Святослав Ріхтер, Олександр Гінзбург, Марія Юдіна, Борис Чайковський, а також з диригентами Євгеном Свєтлановим, Євгеном Колобовим, Володимиром Федосєєвим, Кирилом Кондрашиним, Дмитром Китаєнком, Рудольфом Баршаєм, Володимиром Кожухарем, Євгеном Рацером, Куртом Мазуром, Ралі Бенці та Куртом Зандерлінгом.

З 1976 року Писаренко викладала в Московській консерваторії, з 1982 року була доценткою, а з 1995 року — професоркою. Її визнавали однією з найкращих сучасних педагогинь із вокалу. Серед її учениць — лауреатки Міжнародного конкурсу імені Чайковського, міжнародних і всеросійських конкурсів, солістки провідних театрів Росії та світу, зокрема Ірина Ромішевська та Альбіна Шагімуратова. У 2002 році вона входила до складу журі XII Міжнародного конкурсу імені Петра Чайковського, а також багатьох міжнародних вокальних конкурсів. Проводила майстер-класи в Польщі, Португалії, Австрії, Японії, Греції, Південній Кореї та Еквадорі.

Писаренко була авторкою статей із питань вокального мистецтва, президенткою Московського товариства любителів музики Моцарта. З 1999 року мала звання почесної професорки Афінської консерваторії «Орфеон», а з 2002 року була запрошеною професоркою Американської літньої школи музики. Серед її відзнак — золота медаль Фестивалю молоді та студентів у Гельсінкі, премії вокальних конкурсів у Москві та Будапешті, звання заслуженої артистки РРФСР і народної артистки РРФСР, золота медаль і орден «За розвиток культури» у Польщі, а також орден Пошани. Її дискографія включала 16 платівок фірми «Мелодія», також вона знялася у п'яти телевізійних фільмах.

Померла 23 жовтня 2022 року. Похована в Москві на Троєкуровському кладовищі.

Connections

This figure has 1 connection in the Music Lineage catalog.