Геза Анда
Геза Анда — угорсько-швейцарський концертний піаніст, якого вважають одним із найвидатніших піаністів ХХ століття. Він спеціалізувався на класичному та романтичному фортепіанному репертуарі; особливо відомі його виконання й записи творів Вольфганга Амадея Моцарта, Людвіга ван Бетховена, Роберта Шумана, Йоганнеса Брамса та Бели Бартока.
Навчався у угорських педагогів Імре Штефанаї та Імре Кеері-Санто, а також був учнем Ерне Догнані й Золтана Кодая у Музичній академії імені Ференца Ліста в Будапешті. 1940 року здобув премію Ліста, а наступного року привернув міжнародну увагу виконанням Другого фортепіанного концерту Брамса. У 1941 році дебютував як соліст із Берлінською філармонією під орудою Вільгельма Фуртвенглера, який назвав його «трубадуром фортепіано».
1943 року оселився у Швейцарії, а 1955 року набув швейцарського громадянства. Його першою дружиною стала Гелена Вінтерштайн-Босшар, його менеджерка; завдяки їй 1953 року він виступив на Люцернському фестивалі, де виконав Перший фортепіанний концерт Петра Чайковського. У середині 1950-х років Анда проводив майстер-класи в Моцартеумі в Зальцбурзі, а 1961 року очолив організацію люцернських майстер-класів, змінивши Едвіна Фішера. 1964 року він одружився з підприємницею та меценаткою Гортензією Бюрле.
Анда був визначним виконавцем музики Шумана; «Новий словник Ґроува» відзначає його харизматичні інтерпретації творів Бартока і Шумана. Згодом він став також важливим виконавцем Моцарта. У 1967–1972 роках першим записав повний цикл із 27 фортепіанних концертів Моцарта, диригуючи з-за рояля; каденції до шістнадцяти концертів написав сам. 1965 року його відзначили званням кавалера Ордена мистецтв і літератури, а 1970 року обрали почесним членом Королівської академії музики.
Останній виступ піаніста відбувся в Інсбруку, де він виконав «Форелевий квінтет» Франца Шуберта. Анда помер 1976 року у віці 54 років від раку стравоходу. Більшість його записів вийшла на лейблі Deutsche Grammophon.