Густав Малер
Густав Малер — австрійський композитор, оперний і симфонічний диригент. Він народився 7 липня 1860 року в Калиште. Незабаром родина переїхала до Їглави, де Малер змалку слухав народні пісні й марші, а з шести років навчався гри на фортепіано. У десять років він уперше виступив на публічному концерті, а невдовзі почав робити перші композиторські спроби.
У 1875 році Малер вступив до Віденської консерваторії: фортепіано вивчав у Юліуса Епштейна, гармонію — у Роберта Фукса, композицію — у Франца Кренна. Він також слухав лекції Антона Брукнера. Паралельно закінчив гімназію, а в 1878–1880 роках відвідував лекції з історії та філософії у Віденському університеті. Консерваторію закінчив 1878 року.
У 1880 році Малер почав диригувати оперетами в курортному театрі Бад-Галля, а 1881-го отримав перше постійне ангажування в Любляні. Згодом працював в Оломоуці, Відні, Касселі, Празі та Лейпцигу. Він не навчався диригуванню, але поступово здобув визнання завдяки уважній роботі з партитурою, високим вимогам до виконавців і виразним інтерпретаціям. У Лейпцигу завершив оперу «Три Пінто» за начерками Карла Марії фон Вебера; її прем’єра 1888 року стала першим значним успіхом Малера-композитора.
У 1888 році Малер очолив Королівську оперу в Будапешті. Він створив сильний ансамбль і домігся того, щоб вистави відбувалися угорською мовою. Там же 1889 року під його орудою відбулася прем’єра Першої симфонії. У 1891 році він став першим диригентом Міського театру Гамбурга, де керував також симфонічними концертами. У цей період завершив Другу й Третю симфонії та пісенні цикли, зокрема «Чарівний ріг хлопчика».
У 1897 році Малер приєднався до Віденської придворної опери, а того ж року став її директором. За десять років роботи він оновив підхід до оперної вистави: прагнув підпорядкувати музику, сценічну дію та оформлення єдиному задуму. Співпрацював із художником Альфредом Роллером і розширив репертуар театру. Від 1898 року регулярно диригував Віденським філармонічним оркестром. У цей період написав симфонії з Третьої по Восьму, а також пісенні цикли, серед яких «Пісні про померлих дітей».
1902 року Малер одружився з Альмою Шиндлер; у подружжя народилися дві доньки. Після смерті старшої доньки 1907 року він залишив посаду у Віденській опері. Наступного року переїхав працювати до Нью-Йорка: диригував у Метрополітен-опері, а з 1909 року очолював Нью-Йоркський філармонічний оркестр. Влітку продовжував писати музику. Серед його пізніх творів — «Пісня про землю», Дев’ята симфонія та незавершена Десята симфонія.
Малер помер у Відні 18 травня 1911 року. Його творчість охоплює симфонії та пісенні цикли й поєднує традиції австро-німецького романтизму з новими музичними пошуками початку XX століття. За життя його твори мали відносно вузьке коло прихильників, але згодом Малера визнали одним із провідних симфоністів XX століття. Його музика вплинула на композиторів і диригентів наступних поколінь.