Гуго Брюклер — німецький композитор, піаніст і музичний педагог. Він народився 18 лютого 1845 року в Дрездені й помер там само 4 жовтня 1871 року, у віці 26 років.
Із десяти років Брюклер співав у хлопчачому хорі та брав уроки клавіру й вокалу в Йоганна Готлоба Шнайдера-молодшого. У шістнадцять років він вступив до Дрезденської консерваторії, де навчався гри на скрипці у Франсуа Шуберта. Через півтора року зосередився на фортепіано й композиції, ставши учнем Карла Кребса та Юліуса Ріца. Приватно він також навчався у Фрідріха Віка.
Брюклер не закінчив повного курсу консерваторії, залишив її й присвятив себе вокальній музиці, заробляючи уроками. За його життя надрукували лише 14 пісень на вірші зі збірки Йозефа Віктора фон Шеффеля «Трубач із Зеккінгена». Ще сім пісень посмертно видав Адольф Єнсен. Пізніше опублікували також два хорові твори: «Пісня північан» і «Марш міської варти».
Герман Кречмар відзначав у піснях Брюклерову простоту й легкість, що надають їм фольклорного забарвлення. Енциклопедія Брокгауза і Єфрона писала, що в його творах відчутні впливи Роберта Шумана й Ріхарда Вагнера, а також передвістя нових підходів до пісні, які розвинув Гуго Вольф. Біографічний нарис про Брюклерa опублікував Роберт Мусель у 1896 році.