Іда Гендель — британська скрипалька, народилася 1928 року в Холмі в єврейській родині. Її батько був художником-портретистом і скрипалем-аматором. У три роки вона почала навчатися гри на скрипці у Мечислава Михаловича у Варшаві. Через два роки здобула премію Броніслава Губермана за виконання Скрипкового концерту Бетховена, а 1935 року стала наймолодшою учасницею першого Міжнародного конкурсу скрипалів імені Венявського.
Гендель удосконалювала майстерність під керівництвом Карла Флеша та Джордже Енеску. 1937 року дебютувала в Лондоні з оркестром під орудою Генрі Вуда, після чого її родина оселилася у Великій Британії. У 1952 році вона переїхала до Канади, а згодом гастролювала за кордоном, зокрема у США. 1993 року Гендель уперше виступила з Берлінським філармонічним оркестром, а 2003-го взяла участь у Міжнародному фестивалі імені Паганіні у Вроцлаві. Вона продовжувала виступати й у поважному віці; серед її пізніших концертів були виступ у Національній галереї в Лондоні та участь у фестивалі Sagra Musicale Malatestiana 2010 року.
Її виконання вирізнялося технічною досконалістю, чистотою інтонації та класичним трактуванням творів. Ян Сібеліус і Вільям Волтон схвально відгукувалися про її виконання власних скрипкових концертів; кілька творів сучасних авторів було присвячено Гендель. Її численні записи охоплюють майже весь класичний і романтичний скрипковий репертуар. 1970 року вийшла її автобіографія «Жінка зі скрипкою».
У 1991 році королева Єлизавета II призначила Гендель командором Ордену Британської імперії. 2000 року вона отримала почесний докторський ступінь Королівського музичного коледжу в Лондоні, а 2006-го — Університету Макгілла.