Ілля Малкін (у документах — Елія Нохім-Давидович Малкін, у США — Еліас Малкін; 19 листопада 1865, Шклов — 1953, Нью-Йорк) — російський та американський музичний педагог, відомий як перший учитель Яші Хейфеца.
Юність провів у Чаусах, згодом вступив до Санкт-Петербурзької консерваторії у клас скрипки Леопольда Ауера. Закінчив навчання 1886 року, нетривалий час працював у Москві, а потім повернувся до Санкт-Петербурга, де склав у консерваторії курси гармонії та музичної теорії й 1892 року здобув диплом вільного художника.
Після цього оселився у Вільнюсі, викладав приватно та час від часу виступав як диригент, зокрема з оркестром Єврейського театру, що існував лише один сезон. У цьому оркестрі грав на скрипці Рувін Хейфец, батько Яші Хейфеца. Від 1898 року Малкін викладав скрипку в музичному училищі Віленського відділення Імператорського Російського музичного товариства; серед його учнів був Марк Реентович.
Малий Яша Хейфец спершу навчався в Малкіна вдома на Великій вулиці, а у 1906—1909 роках — у музичному училищі. Учні педагога успішно виступали на публічних студентських концертах. Під час одного з них, 7 грудня 1906 року, п’ятирічний Хейфец уперше виступив публічно, виконавши «Пасторальну фантазію» Жана-Батіста Сінжеле. У 1908 році Малкін організував для семирічного Хейфеца прослуховування у Леопольда Ауера, який приїхав до Вільнюса. Спогад Малкіна про уроки з Хейфецем надрукували 1950 року в газеті «Маарів».
Згодом Малкін емігрував до США, де продовжив педагогічну діяльність. Серед його американських учнів був Леон Шварц.