Ілля Абрамович Шпільберг — радянський скрипаль, заслужений діяч мистецтв РСФРР. Текст статті датує його народження 21 листопада 1909 року, а інфобокс — 21 листопада 1910 року. Помер 8 березня 2000 року в Санкт-Петербурзі.
Навчався в Московській консерваторії у Бориса Сибора та Леоніда Цейтліна, а в аспірантурі — у Михайла Полякіна. У 1937 році став одним із лауреатів Всесоюзного конкурсу скрипалів і віолончелістів.
Переїхав із Москви до Ленінграда. У 1934–1968 роках працював першим концертмейстером Академічного симфонічного оркестру Ленінградської філармонії під керівництвом Євгена Мравінського. Також керував ленінградським ансамблем скрипалів. Музикознавець Юрій Вайнкоп характеризував Шпільберга як віртуозного скрипаля з яскравим, насиченим звучанням, темпераментом і сильною волею.
За спогадами С. М. Волкова, Шпільберг грав на скрипці лише на роботі й залишав інструмент у філармонії. Репетицій із Мравінським йому вистачало, щоб підтримувати належну виконавську форму.