Йосип Дайліс — румунський і молдовський радянський скрипаль, альтист і музичний педагог. Народився 1893 року в Кишиневі. У 1902–1913 роках навчався у приватній музичній школі В. П. Гутора в класі В. Саліна та в музичному училищі Кишинівського відділення Російського музичного товариства у класі скрипки Йосипа Фінкеля. У 1913–1914 роках продовжив навчання в Брюссельській консерваторії у Сезара Томсона, а в 1915–1917 роках — у Женевській консерваторії в Г. Германа. Паралельно вивчав економіку в Женевському університеті.
Повернувшись до Кишинева 1917 року, викладав у місцевому музичному училищі та приватній консерваторії «Униря». У 1918–1922 роках виступав в оркестрі Бессарабської опери. З 1920 до 1940 року був концертмейстером і солістом оркестру Союзу культурних товариств Бухарестської королівської філармонії. У 1926–1940 роках виступав як соліст симфонічного оркестру Бухарестської консерваторії, у 1934–1940 роках — симфонічного оркестру Бухарестського радіо, а також був концертмейстером оркестру Бухарестської опери.
У 1940 році Дайліс повернувся до Кишинева й став професором та завідувачем кафедри духових інструментів новоствореної державної консерваторії. Під час воєнних років у складі камерного ансамблю виступав у шпиталях. Після відновлення консерваторії очолив кафедру струнних інструментів і завідував нею до 1953 року; викладав на кафедрі до 1968-го.
У повоєнні роки й до кінця 1960-х Дайліс був одним із провідних скрипкових педагогів Молдови. Серед його учнів — З. М. Ткач, Г. А. Ширман, Нухим (Наум) Лозник, Є. С. Клетініч, С. А. Лункевич, Ю. Бершадська, П. Б. Ривіліс, М. Цинман, Л. Гаврилов, Л. Гончарук, І. Пономарьова, Є. Бессонова, Л. Бачінін, Г. Сеулеску, Є. Кодрянська, І. Гілєданський і С. Сокольська. Його спогади «Життя і музика» видали посмертно 1992 року.