Ірина Володимирівна Чуковська (у дівоцтві Петрова) — російська піаністка, педагог, солістка Московської філармонії. Народилася в Ташкенті в родині музикантів. Її першою вчителькою була Тамара Афанасіївна Попович. Уже в семирічному віці вона виконала з оркестром Ташкентської філармонії ре-мажорний концерт Йозефа Гайдна і брала участь із цією програмою в гастрольному турі.
З 12 років навчалася в Центральній музичній школі при Московській консерваторії у класі професора Віри Горностаєвої. Ще в шкільні роки виступала з багатьма оркестрами під керуванням, зокрема, Євгенія Колобова, Ізраїля Гусмана, Андрія Чистякова. У 13 років у Фергані дала свій перший сольний концерт. У 1976—1981 роках навчалася в Московській державній консерваторії у класах професорів Станіслава Нейгауза і Віри Горностаєвої; серед асистентів були Олена Ріхтер і Михайло Коллонтай. У 1983—1985 роках була асистентом-стажером у класі Дмитра Башкірова. Виконавську майстерність також удосконалювала в класі професора Теодора Летвіна в Ратгерському університеті у США, пізніше стажувалася у Михайла Коллонтая.
У 1980 році Ірина Чуковська, тоді ще під прізвищем Петрова, стала лауреаткою VI премії Міжнародного конкурсу піаністів імені Фредерика Шопена у Варшаві. Від 1985 року є солісткою Московської філармонії. Виступала в провідних залах Москви й Санкт-Петербурга, гастролювала з сольними та симфонічними концертами по Росії, країнах СНД і за кордоном. У 1989—1997 роках жила і концертувала у США; 1991 року дебютувала з Симфонічним оркестром Нового Орлеана під орудою Максима Шостаковича, виконавши Другий концерт Сен-Санса. У США регулярно виступала як солістка Community concerts — Columbia Artist Management і дала понад 500 концертів у багатьох штатах.
Чуковська грала у Weill Recital Hall Карнеґі-холу, Cami Hall, Merkin Hall, у залі «Мегара-мусікіс» в Афінах, у Великому залі Будапештської консерваторії, у Великому і Малому залах Московської консерваторії, у Концертному залі імені П. І. Чайковського в Москві, у Великому залі Санкт-Петербурзької філармонії. Вона брала участь у численних фестивалях, серед яких Marlboro Festival у США, фестиваль російської музики в Квебеку, фестиваль Андре Превена, «Крістіанштадт» у Швеції, «Патра — культурна столиця Європи» в Греції, а також «Грудневі вечори», фестивалі імені Сахарова, Гавриліна, Рахманінова, Соллертинського, Генріха і Станіслава Нейгаузів та інші. Після повернення до Росії вона продовжила активну концертну діяльність і регулярно гастролювала в багатьох містах, зокрема в Омську, Новосибірську та Бєлгороді, а також давала благодійні концерти.
У її репертуарі — класична і романтична музика, твори Йоганна Себастьяна Баха, Вольфганга Амадея Моцарта, Людвіга ван Бетховена, Фридерика Шопена, Роберта Шумана, Франца Шуберта, Ференца Ліста, а також французька й іспанська музика Клода Дебюссі, Мануеля де Фальї, Енріке Гранадоса. Значне місце у її виконавській діяльності посідає російська музика і творчість сучасних композиторів: Петра Чайковського, Олександра Даргомижського, Сергія Прокоф’єва, Дмитра Шостаковича, Галини Уствольської, Михайла Коллонтая. Вона виступала з багатьма диригентами, серед яких Юрій Симонов, Вахтанг Жорданія, Давид Гілберт, Євгеній Колобов, Максим Шостакович, Володимир Понькін, Сергій Скрипка, Володимир Вербицький, Іван Шпіллер та інші. У джерелі її виконавську манеру характеризують як поєднання блискучої техніки, багатства барв, тонкої фразировки, яскравого темпераменту і артистизму.
Важливе місце в її діяльності посідає педагогіка. Вона викладала в Московській державній консерваторії у 1999—2005 роках, шість років була асистентом професора Л. Н. Наумова. Від 2000 року викладає в Російській академії музики імені Гнесіних, від 2006 року — доцент, від 2013 року працює на посаді професора, а в 2017 році їй присвоєно звання професора. Також викладала в інших музичних навчальних закладах і проводила майстер-класи у багатьох містах Росії, а також у США, Південній Кореї, Греції, Італії, Великій Британії та Польщі.
Чуковська була пов’язана і з виконанням музики Михайла Коллонтая. Вона виконувала його твори «Десять слів Мусоргського на смерть Віктора Гартмана» та «Почуття лиходія у різдвяний Святвечір», останній твір був їй присвячений. Вона також брала участь у підготовчій роботі над оперою Коллонтая «Капітанська дочка». Серед її публікацій — праці про цикл «Афоризми» Дмитра Шостаковича та про фортепіанну музику Жака Етю. У дискографії піаністки є записи музики Роберта Шумана, Дмитра Шостаковича, Фридерика Шопена, а також творів Шостаковича і Коллонтая.
Серед її відзнак — звання заслуженого працівника культури Російської Федерації (2010), VI премія Міжнародного конкурсу піаністів імені Фредерика Шопена у Варшаві (1980), Перша премія міжнародного конкурсу «Мистецтво XXI століття» у Лемпяяля (Фінляндія, 2014), Гран-прі II Міжнародного конкурсу викладачів музики у Варшаві (2014) та Гран-прі XV Міжнародного фестивалю-конкурсу «Musica Classica» у Рузі (2014). Вона також була пов’язана з міжнародними конкурсами у Віндзорі, Пермі та Санкт-Петербурзі.
Connections
This figure has 1 connection in the Music Lineage catalog.