Іван Кнорр
Іван Кнорр — німецький композитор і історик музики. Народився 3 січня 1853 року в Гневі, Пруссія. Дитинство провів у Росії, куди його батьки переїхали 1857 року.
Навчався в Лейпцизькій консерваторії у Ігнаца Мошелеса, Ернста Фрідріха Ріхтера та Карла Райнеке. Від 1874 року читав лекції з музики, а від 1878 року також викладав теорію музики в Харківському музичному товаристві.
1883 року повернувся до Німеччини й почав викладати у Франкфурті-на-Майні, в консерваторії Гоха. З 1908 року був директором цього закладу. Серед його учнів були Отто Клемперер, Ернест Блох, Персі Грейнджер, Сіріл Скотт, Володимир Сокальський, Роджер Кілтер і Борис Гамбург.
Перебування в Україні позначилося на творчості Кнорра. Він написав «Українські любовні пісні» для чотирьох голосів із фортепіанним супроводом і двоактну оперу «Дуня», поставлену в Кобленці 1904 року.
Кнорр також є автором біографії Петра Чайковського, виданої в Берліні 1900 року, підручників із гармонії та контрапункту, інших музичних творів і музикознавчих праць. Помер 22 січня 1916 року у Франкфурті-на-Майні.