Джонні Обер (повне ім’я — Джон Адольф Обер) — швейцарський піаніст і музичний педагог. Народився 11 листопада 1889 року в Женеві в родині музикантів.
Навчався в Женевській консерваторії у Оскара Шульца та Марі Пантес. Закінчив її 1909 року з відзнакою й отримав премію Ліста. Незабаром переміг у міжнародному конкурсі піаністів у Парижі, організованому журналом «Музика»; нагородою став рояль фірми «Гаво».
Обер виступав у Швейцарії та за кордоном. 1921 року грав із Оркестром Романдської Швейцарії під керівництвом Ернеста Ансерме, виконавши концерти Бетховена, Ліста й Бартока. З оркестром «Ламуре» він виконав П’ятий концерт Бетховена, а зі скрипалем Френсісом Макмілленом гастролював Європою та США. Попри погіршення слуху, в останні роки життя Обер продовжував виступати як соліст. Через параліч руки він зрештою припинив концертну діяльність; востаннє виступив перед публікою 31 січня 1954 року.
Від 1912 року й упродовж сорока років Обер викладав у Женевській консерваторії як професор. Серед його учнів були композитор і клавесиніст Андрій Волконський та нідерландський піаніст Луктор Понсе. 1926 року він одружився зі швейцарською віолончелісткою й акторкою Жермен Турньє. Подружжя оселилося в родинному маєтку Турньє у Вандеврі. 1996 року вдова Обера заснувала фонд його імені та імені Турньє, що надавав допомогу музикантам і театральним артистам. Обер помер 1 травня 1954 року в Женеві.