Юліан Ситковецький — радянський скрипаль. Він народився 7 листопада 1925 року в Києві. Грати на скрипці почав у чотири роки під керівництвом батька, київського педагога Григорія Мойсейовича Ситковецького. Навчався в Центральній музичній школі Києва, а згодом — у Московській центральній музичній школі в класі Абрама Ямпольського та в Московській консерваторії, де серед його викладачів була Ірина Козолупова. Диплом про закінчення консерваторії він отримав у Пермі.
У вісім років Ситковецький грав у присутності Жака Тібо, а наступного року виконав Скрипковий концерт Мендельсона з Київським симфонічним оркестром. У 1939 році він уперше виступив у Москві. Після повернення до міста здобув перемогу на Третьому всесоюзному конкурсі музикантів-виконавців. Через два роки розділив першу премію з Ігорем Безродним і Леонідом Коганом на фестивалі молодих музикантів у Празі.
У 1950 році Ситковецький одружився з піаністкою Беллою Давидович; вони часто виступали разом. Із 1948 року він поєднував сольну діяльність із грою у квартеті імені Чайковського, до якого також входили Антон Шароєв, Рудольф Баршай і Яків Слободкін. У 1952 році скрипаль посів друге місце на конкурсі імені Венявського у Варшаві, а 1955 року — друге місце на конкурсі імені королеви Єлизавети в Брюсселі.
Через рак легень Ситковецький був змушений припинити концертні виступи. На останньому концерті, у 1956 році, він виконав нову редакцію Першого скрипкового концерту Дмитра Шостаковича; композитор схвально відгукнувся про виконання. Ситковецький помер у лікарні в Москві 23 лютого 1958 року, не доживши до 33 років.
Збереглося чимало записів скрипаля — від сонат для скрипки соло до концертів Паганіні, Сібеліуса, Чайковського та Ляпунова. Він також виконав низку прем’єр творів радянських композиторів. У 2005 році в Москві відбувся присвячений йому фестиваль «Скрипаль на всі часи», у якому взяла участь Белла Давидович.