Юлій Гуз — російський, румунський і радянський піаніст та музичний педагог. Народився 28 березня (9 квітня) 1885 року в Одесі.
У 1905 році закінчив школу виконавської майстерності при Віденській консерваторії, а в 1905–1907 роках навчався у Краківській консерваторії. У 1907–1910 роках працював піаністом у Лейпцигу й Берліні. 1911 року викладав на приватних музичних курсах в Одесі, а в 1912–1915 роках навчався в Петербурзькій консерваторії у класі М. Н. Барінової.
У 1915–1921 роках викладав у музичній школі в Кишиневі. У 1921–1936 роках працював педагогом у приватній кишинівській консерваторії «Юніря», а в 1936–1940 роках — у консерваторії «Муніципал». З 1922 року був членом Кишинівського музичного товариства. Концертував у Берліні, Лейпцигу, Кракові, Одесі та Кишиневі.
В Алма-Аті викладав у музичній школі. У 1944–1957 роках завідував кафедрою в Кишинівській консерваторії. Серед його учнів були С. Т. Няга, Д. Г. Федов, А. І. Дайліс, С. Карлік-Левінсон, Х. Талмацька та О. М. Янку. Помер 18 вересня 1971 року в Кишиневі.