Калле Рандалу

Калле Рандалу — радянський і естонський піаніст, музичний педагог та аранжувальник. Народився 25 листопада 1956 року в Таллінні, в Естонській РСР. Музичну кар’єру розпочинав у дитячому хоровому колективі.

У 1971 році Рандалу успішно виступив на Міжнародному конкурсі для дітей та юнацтва імені Коціана в Чехословаччині, після чого став переможцем міжреспубліканського змагання в Таллінні. Закінчив Естонську академію музики і театру, де був учнем професора Бруно Лукка. Пізніше вдосконалював майстерність у Московській консерваторії під керівництвом Л. М. Власенка.

Міжнародне визнання здобув на початку 1980-х років. У 1981 році був удостоєний третьої премії на конкурсі Шумана в Цвіккау. У 1982 році, представляючи СРСР, став лауреатом VII Міжнародного конкурсу імені Чайковського, де отримав четверту премію. У 1985 році виборов першу премію на міжнародному конкурсі піаністів у Мюнхені.

У 1980–1988 роках Калле Рандалу був солістом Державної філармонії Естонської РСР. У 1982–1983 роках працював музичним редактором на Естонському радіо. У 1984–1988 роках викладав гру на фортепіано в Талліннській державній консерваторії та Талліннській музичній школі.

З 1988 року живе в Карлсруе в Німеччині. Обіймає посаду професора Вищої школи музики Карлсруе та веде активну гастрольно-концертну діяльність.

Серед відзнак музиканта — звання заслуженого артиста Естонської РСР (1982) і народного артиста Естонської РСР (1987), орден Білої зірки 4-го класу (2001), премія Естонського культурного фонду (2006), а також звання почесного доктора Естонської академії музики і театру (1999). У дискографії Рандалу представлені, зокрема, записи Jaan Rääts. Marginalia (2014), а також Great Maestros I і Great Maestros II (2016).

Connections

This figure has 1 connection in the Music Lineage catalog.