Кароль Ліпінський

Кароль Йозеф Ліпінський — польський скрипаль, композитор і педагог, один із провідних скрипалів першої половини XIX століття. Народився 30 жовтня 1790 року в Радині-Підляському. На скрипці почав грати у п’ятирічному віці: його навчав батько Фелікс Ліпінський, скрипаль і диригент.

Після переїзду родини до Львова 1799 року Ліпінський грав у батьковому оркестрі та камерних ансамблях. Наприкінці 1809 року він став концертмейстером оркестру німецького театру, а за два роки — його капельмейстером. До 1839 року Ліпінський жив у Львові, де працював диригентом, а згодом директором оркестру; там він створив більшість своїх творів.

У 1818 році Ліпінський вирушив до Італії, щоб почути гру Нікколо Паганіні. Музиканти потоваришували, грали дуети для скрипок та імпровізували. У П’яченці вони разом виступили з дуетом. У 1819–1829 роках Ліпінський неодноразово гастролював у Росії, зокрема грав у ансамблі з Марією Шимановською та Францом Лістом. Його гру високо цінували Михайло Глінка, Ріхард Вагнер і Гектор Берліоз.

У 1829 році Ліпінський працював концертмейстером-солістом придворного оркестру у Варшаві. Роберт Шуман присвятив йому фортепіанний цикл «Карнавал». Серед його учнів були Генрик Венявський, Йозеф Бем, Йозеф Йоахім і Станіслав Сервачинський. 1859 року Ліпінський заснував в Урлові музичну школу для селянських дітей і викладав у ній. Помер 16 грудня 1861 року у Вирлові.