Костянтин Макаров-Ракітін
Костянтин Дмитрович Макаров-Ракітін — радянський композитор і музичний педагог. Народився 20 травня (2 червня) 1912 року в Олександрівську-Грушевському, нині місті Шахти Ростовської області. Виростав у дитячому будинку, звідки його всиновила педагогиня Н. Ракітіна.
У 1928—1930 роках навчався гри на фортепіано в музичній школі Ростова-на-Дону у прийомної матері. 1935 року закінчив Московську консерваторію за класом композиції Миколи Мясковського, згодом навчався в нього в аспірантурі. Після завершення аспірантури 1937 року до 1939 року працював асистентом Мясковського. У 1940 році служив у складі Ансамблю пісні й танцю Московського військового округу.
Серед творів Макарова-Ракітіна — опера «Наречена солдата» за повістю Валентина Катаєва «Ішов солдат із фронту» (1940), симфонія (1936), концерт для фортепіано з оркестром (1937), дві фортепіанні сонати (1932) і камерно-інструментальні ансамблі. Він створював романси на вірші Олександра Пушкіна, Маргарити Алігер та Іллі Сельвінського, писав музику до драматичних вистав і кінофільмів, обробляв народні пісні. Музична енциклопедія характеризувала його твори як мелодійні та яскраві.
1937 року одружився з поетесою Маргаритою Алігер; у подружжя були син Дмитро, який помер у дитинстві, та донька Тетяна, поетеса і перекладачка. Макаров-Ракітін помер 3 вересня 1941 року в Ярцевському районі Смоленської області. Його ім’я викарбувано на пам’ятній дошці в Будинку композиторів; після смерті композитора частину рукописів передали Спілці композиторів СРСР, де згодом віднайшли, зокрема, фортепіанний концерт, оперу «Наречена солдата», п’єсу «Дон Кіхот і Дульсінея» та струнний квартет студентських років.