Лео Сміт
Лео Сміт, повне ім’я Леопольд Сміт, — нідерландський композитор і піаніст португальсько-єврейського походження. Народився 14 травня 1900 року в Амстердамі. Загинув 30 квітня 1943 року в Собіборі.
Сміт навчався гри на фортепіано в Амстердамській консерваторії у Сема Дрездена та Ульферта Схултса, а композиції — у Бернарда Зверса й Сема Дрездена. Ще студентом він представив оркестровий твір «Вступ і алегро», виконаний оркестровим класом консерваторії. У 1924–1927 роках викладав там гармонію та теорію музики.
1927 року переїхав до Парижа, де на його музику істотно вплинули Моріс Равель та Ігор Стравінський. Він товаришував із Жаком Берсом і спілкувався з композиторами «Групи шести», зокрема Даріусом Мійо, Артюром Онеггером і Франсісом Пуленком. Наприкінці 1936 року оселився в Брюсселі, а наприкінці 1937-го повернувся до Амстердама.
Його творчість тяжіла до французької музичної традиції. Серед його оркестрових і камерних композицій — «Силуети» для оркестру, балет «Шемсельнігар», «Концертино» для арфи з оркестром, Симфонія до мажор, концерт для фортепіано та духового оркестру, концерт для альта зі струнним оркестром, струнний квартет і соната для флейти та фортепіано. Останню завершив 12 лютого 1943 року. Також написав вправи для фортепіано та дванадцять п’єс у чотири руки.
Після смерті композитора його музику певний час майже не виконували. Від кінця 1980-х років твори Сміта знову стали регулярно звучати, а також вийшло видання майже повного зібрання його музики на компакт-дисках. 1996 року посмертно засновано Фундацію Лео Сміта, яка організовує концерти його творів і музики інших нідерландських композиторів єврейського походження. У 2022 році Артур і Лукас Юссени виконували його твори під час гастрольного туру та створили документальний фільм про його музичне життя.