Бернард Зверс
Бернард Зверс — нідерландський композитор і диригент. Народився 18 травня 1854 року в Амстердамі в родині музичного торговця. Від раннього дитинства страждав на тинітус, проте спочатку навчався самотужки й уже у чотирнадцятирічному віці почав писати камерну музику.
Важливою подією для його музичного розвитку стало відвідання берлінської прем’єри вагнерівського циклу «Перстень Нібелунга» 1881 року. Після завершення Першої симфонії Зверс навчався у Саломона Ядасона в Лейпцигу, де опановував контрапункт. Повернувшись до Амстердама, у 1885–1922 роках викладав гармонію та композицію в Амстердамській консерваторії і Музичній школі Товариства сприяння музиці.
Серед його учнів були нідерландські композитори Гендрік Андріссен, Сем Дрезден, Бернгард ван ден Сігтенгорст Маєр, Віллем Ландре, Розі Вертгайм, Лео Сміт, Еверт Корнеліс, Даніел Рейнеман і Джон Брукгаус Маккарті. Зверс також диригував кількома хорами, однак через наростання глухоти міг займатися цим лише протягом кількох років.
Композитор прагнув створити національне нідерландське музичне мистецтво. У вокальних творах він послуговувався винятково нідерландськими текстами, зокрема поезіями Ніколаса Бетса, Яна Якоба Лодевейка тен Кате та, у пізніші роки, Пітера Корнеліса Бутенса. Його дружиною була співачка Дора де Лау, для якої він написав багато пісень. Деякі з його пісень увійшли до збірника «Як ще можеш співати, то співай разом» 1906 року й завдяки популярності цього видання тривалий час залишалися широко відомими.
Найвизначнішим твором Зверса вважають Третю симфонію сі-бемоль мажор «Моєму краю» — масштабну чотиричастинну композицію. Прем’єра перших трьох частин відбулася 23 березня 1888 року в Амстердамському міському театрі під орудою автора, а 1890 року оркестр Консертгебау під керуванням Віллема Кеса виконав повну симфонію. Надалі вона стала постійною частиною репертуару оркестру за Віллема Менгельберга.
Серед його оркестрових творів — три симфонії, музика до вистави «Гейсбрехт ван Амстел» Йоста ван ден Вондела та увертюра «Саскія», написана 1906 року з нагоди виставки Рембрандта. Вокальна спадщина охоплює месу для чоловічого хору й органа, кантати «Космос», «Свято Святого Миколая», «Левову кантату», «До краси», твір «Пісні мудрості» для сопрано й духовного квінтету та інші композиції. Після смерті композитора його музику швидко забули, хоча всі три симфонії були записані на платівки.
Зверс помер 9 грудня 1924 року в Амстердамі.