Лео ван Дуселар — нідерландський музикант, органіст, піаніст і виконавець на фортепіано, народжений 1954 року в Гусі. Його репертуар охоплює кілька століть музики. Він активно концертує в Нідерландах і за кордоном як органіст, виступає як піаніст, грає камерну музику та супроводжує вокалістів. Упродовж двадцяти років він становить фортепіанний дует із Вайнеке Йорданс.
Ван Дуселар почав навчатися гри на органі та фортепіано у Герарда Аккергейса в Гаазі. Потім навчався в Амстердамській консерваторії Свелінка: орган — у класі Альберта де Клерка, фортепіано — у класі Яна Вейна. Він здобув диплом соліста з обох інструментів і Премію за визначні досягнення з органа. Після завершення навчання відвідував закордонні майстер-курси з історичного виконавства, вивчав французький органний репертуар у Андре Ізуара в Парижі, а також брав уроки гри на фортепіано у Малколма Білсона та Йоса ван Іммерсела.
Як соліст виступав із диригентами Ернестом Буром, Марісом Янсонсом, Ріккардо Шаї, Інго Метцмахером, Гартмутом Генхеном, Жаном Фурне, Франсом Брюггеном і Девідом Цінманом. Як виконавець партії басо контінуо співпрацював із Йосом ван Велдговеном, Філіпом Ерревеге, Тоном Копманом, Йосом ван Іммерселом, Густавом Леонгардтом, Полом Маккрішем та Ендрю Парроттом. Він здійснив світові прем’єри органних творів, а також концертів для органа з оркестром Трістана Керіса, Софії Губайдуліної, Петера-Яна Вагеманса та Вольфганга Ріма. У 1993 році з Королівським оркестром Консертгебау під орудою Ріккардо Шаї виконав Органний концерт Керіса на відкритті відреставрованого органа амстердамського Консертгебау, а 2003 року в Люцерні зіграв світову прем’єру Органного концерту «Невідомий IV» Ріма.
Він є титулярним органістом Консертгебау в Амстердамі, органа ван Гагербера 1643 року в церкві Святого Петра в Лейдені та, від 1 січня 2014 року, церкви Святого Мартіна в Гронінгені. Раніше обіймав посаду професора художнього виконавства на органі в Берлінському університеті мистецтв. Виступає як соліст і викладач у країнах Європи та Сполучених Штатах, бере участь в ансамблях Нідерландського бахівського товариства й записується для його проєкту «Увесь Бах».
У дискографії музиканта є перші повні записи органних творів Вільгельма Фрідемана Баха та Георга Фрідріха Генделя. Його запис органної музики Генріха Шейдемана на органі ван Гагербера в лейденській церкві Святого Петра здобув Премію німецьких музичних критиків у категорії клавішних інструментів. Він також записував музику Вольфганга Амадея Моцарта, Йоганна Людвіга Кребса, Йоганна Себастьяна Баха, Яна Пітерсзона Свелінка, Сезара Франка, Ференца Ліста та Макса Регера. Запис усіх клавішних творів Свелінка, у якому він брав участь, 2003 року отримав премію «Едісон» і Премію німецьких музичних критиків. Серед його відзнак також Премія за визначні досягнення з органа 1979 року, Ювілейна премія Тонкунст 1980 року, Срібний вінок друзів Консертгебау 1981 року, срібна медаль Паризького академічного товариства мистецтв, наук і літератури 2006 року та Премія Свелінка 2007 року за заслуги перед нідерландською органною культурою.