Ліана Ісакадзе — радянська, грузинська скрипалька, диригентка й музична педагогиня. Народилася 2 серпня 1946 року в Тбілісі. Початкову музичну освіту здобула у Центральній музичній школі Тбілісі, де навчалася у Лео Шіукашвілі. У дев’ять років виступила із симфонічним оркестром, а наступного року дала перший сольний концерт. У дванадцять років отримала першу премію Закавказького конкурсу скрипалів, а 1961 року стала лауреаткою Всесоюзного конкурсу музикантів-виконавців у Москві, здобувши другу премію.
1968 року закінчила Московську консерваторію за класом скрипки Давида Ойстраха, а 1970 року — аспірантуру під його керівництвом. Під час навчання перемогла на Міжнародному конкурсі імені Маргеріт Лонг і Жака Тібо в Парижі 1965 року та на Міжнародному конкурсі скрипалів імені Яна Сібеліуса в Гельсінкі 1970 року; того самого року здобула третю премію IV Міжнародного конкурсу імені Петра Чайковського в Москві. Упродовж 1970–1994 років була солісткою Московської філармонії.
Від 1964 до 1981 року грала на скрипці Антоніо Страдіварі, наданій їй Московською державною колекцією музичних інструментів. Із середини 1990-х років виступала на скрипці Антоніо Гварнері 1678 року. У 1981 році очолила Камерний оркестр Грузії як художня керівниця та головна диригентка і керувала ним п’ятнадцять років; 1990 року колектив переїхав до німецького Інгольштадта. Там 1992 року Ісакадзе заснувала Академію струнних інструментів імені Давида Ойстраха.
Її репертуар охоплював концерти Людвіга ван Бетховена, Антоніо Вівальді, Фелікса Мендельсона, Яна Сібеліуса, Арнольда Шенберга, Сергія Прокоф’єва, Дмитра Шостаковича та Отара Тактакішвілі, сонати Йоганнеса Брамса, Едварда Гріга й Ежена Ізаї, а також твори Йоганна Себастьяна Баха, Нікколо Паганіні, Франца Шуберта, Генрика Венявського, Петра Чайковського, Джорджа Гершвіна та інших авторів. Від 1965 року гастролювала за кордоном як солістка, диригентка та учасниця камерних ансамблів. Виступала, зокрема, у Карнеґі-холі у Нью-Йорку, театрі «Ла Скала» в Мілані, амстердамському Консертгебау та паризькій залі Плейєль, брала участь у міжнародних фестивалях. Диригувала камерними оркестрами багатьох європейських країн, а також симфонічними оркестрами Мальме, Стокгольмської філармонії, Берлінським філармонічним, Празьким філармонічним та іншими колективами.
Ісакадзе здійснила численні записи для телебачення, радіо й компакт-дисків, очолювала журі скрипкового конкурсу XI Міжнародного конкурсу імені Петра Чайковського 1998 року та провела міжнародний конкурс скрипалів у Санкт-Петербурзі 2003 року. Вона проводила майстер-класи у Зальцбурзі, Відні та Італії, була почесною керівницею Музичної академії Ісакадзе-Шпільман у Німеччині й почесною професоркою Казахської національної консерваторії імені Курмангази в Алмати. Серед її відзнак — звання народної артистки СРСР, державні премії Грузії та почесне громадянство Тбілісі. Померла 5 липня 2024 року в Тбілісі у віці 77 років.
Організації
- Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського
- Московська філармонія
- Московський державний академічний симфонічний оркестр
- Ла Скала
- Академічний симфонічний оркестр Санкт-Петербурзької філармонії
- Карнегі-гол
- Берлінський філармонічний оркестр
- Консертгебау
- Державний камерний оркестр Грузії
- Симфонічний оркестр Мальме
- Оркестр Національної академії Святої Цецилії
- Королівський філармонічний оркестр Стокгольма