Давид Ойстрах

Давид Ойстрах

нар. 1908 (Одеса) · пом. 1974 (Амстердам)

Давид Федорович Ойстрах (1908—1974) — видатний радянський скрипаль, альтист, диригент і педагог, визнаний у всьому світі як один із найяскравіших представників скрипкової школи XX століття. Народний артист СРСР, лауреат Ленінської та Сталінської премій. Народився в Одесі в єврейській родині; його батько був купцем, а мати — хористкою в оперному театрі.

Музичну освіту здобув в Одесі, де з п'яти років навчався у знаменитого педагога Петра Столярського. У 1926 році закінчив Одеський музично-драматичний інститут. Ще у студентські роки виступав як соліст і диригент з Одеським симфонічним оркестром. Наприкінці 1920-х років переїхав до Москви, де став солістом Московської філармонії та розпочав активну концертну діяльність.

Світову славу музиканту принесли успіхи на міжнародних змаганнях у 1930-х роках. Після перемоги на Всесоюзному конкурсі 1935 року він здобув другу премію на Міжнародному конкурсі імені Генрика Венявського. Справжнім тріумфом стала перемога на Конкурсі імені Ежена Ізаї в Брюсселі у 1937 році, що закріпила за ним репутацію скрипаля світового рівня.

З 1943 року Ойстрах грав у знаменитому камерному ансамблі з піаністом Левом Оборіним та віолончелістом Святославом Кнушевицьким; це тріо проіснувало до 1963 року. Його репертуар охоплював класичні та романтичні твори, а також музику сучасників. Скрипкові концерти й сонати йому присвятили Дмитро Шостакович, Сергій Прокоф'єв, Арам Хачатурян та Микола Мясковський. Виконання Ойстрахом сонат Бетховена разом із Левом Оборіним вважається однією з еталонних інтерпретацій.

Величезний внесок Давид Ойстрах зробив у педагогіку. З 1934 року він викладав у Московській консерваторії, де виховав цілу плеяду видатних скрипалів. Серед його учнів — син Ігор Ойстрах, а також Гідон Кремер, Олег Каган, Віктор Пікайзен, Ліана Ісакадзе та багато інших відомих музикантів. Він також був головою журі скрипкової номінації на перших п'яти конкурсах імені Чайковського.

Починаючи з 1961 року Ойстрах активно виступав як диригент, здобувши визнання і в цьому амплуа. Музикант помер від серцевого нападу в Амстердамі 24 жовтня 1974 року через кілька годин після чергового концерту. Похований у Москві на Новодівичому кладовищі. Його ім'ям названо вулицю в Одесі, а також низку музичних фестивалів і конкурсів.

Син музиканта, Ігор Давидович Ойстрах (1931—2021), був скрипалем, диригентом і педагогом, народним артистом СРСР. Він народився в Одесі в родині Давида Ойстраха та піаністки Тамари Ротарьової. У шість років почав грати на скрипці, а через два роки — на фортепіано. Закінчив Центральну музичну школу при Московській консерваторії у 1949 році, Московську консерваторію за класом скрипки свого батька у 1955 році та аспірантуру під його керівництвом у 1958 році.

Ще студентом Ігор Ойстрах здобув перші премії на Міжнародному конкурсі скрипалів Всесвітнього фестивалю молоді та студентів у Будапешті 1949 року та на Міжнародному конкурсі імені Генрика Венявського в Познані 1952 року. Від 1958 року був солістом Московської філармонії та викладачем Московської консерваторії. Його виконавській манері були властиві інтелектуальна виваженість і реалістичність інтерпретацій. Він часто виступав у дуеті з батьком і з оркестрами під його орудою, здійснивши з ним численні записи.

Від 1968 року Ігор Ойстрах виступав як диригент, очолював ансамбль солістів оркестру Московської філармонії та диригував симфонічними колективами Москви, Ленінграда, Лондона, Берліна, Відня і Брюсселя. Гастролював у Європі, США, Канаді, країнах Південної Америки, Японії та Австралії; його західний дебют відбувся у лондонському Королівському Альберт-холі. Серед його записів — Другий скрипковий концерт Бели Бартока, сонати Йоганна Себастьяна Баха для скрипки та клавесина, виконані з дружиною Наталією Зерцаловою, а також твори Тихона Хренникова та Євгена Свєтланова.

Ігор Ойстрах входив до складу журі міжнародних скрипкових конкурсів імені Чайковського, королеви Єлизавети, Генрика Венявського та Московського міжнародного конкурсу скрипалів імені Давида Ойстраха. У 1996—2010 роках був професором Королівської консерваторії Брюсселя, де також викладав його син, скрипаль Валерій Ойстрах. Ігор Ойстрах понад п'ятдесят років виступав в ансамблі з Наталією Зерцаловою. Помер у Москві 14 серпня 2021 року та був похований на Новодівичому кладовищі.

Організації

Вчителі

Учні