Луї Брассен — бельгійський піаніст, композитор і музичний педагог, якого називали найкращим бельгійським піаністом своєї доби. Народився 24 червня 1836 року в Ахені в родині оперного співака; був двоюрідним онуком флейтиста Луї Друе.
1847 року родина Брассенів переїхала до Лейпцига, де батько отримав ангажемент в опері. Луї навчався в Лейпцизькій консерваторії у класі Ігнаца Мошелеса та від дитинства виступав із концертами. Згодом разом із ним почали виступати молодші брати: піаніст Леопольд Брассен і скрипаль Герхард Брассен. Він також грав зі струнним квартетом під керівництвом Жака Дюпюї.
Композиторська спадщина Брассена охоплює дві невеликі опери, два концерти для фортепіано, фортепіанні п'єси та перекладення. Особливої популярності набули його перекладення п'яти фрагментів із тетралогії Ріхарда Ваґнера «Перстень Нібелунга».
Викладати почав 1866 року в берлінській Консерваторії Штерна. У 1868—1878 роках був професором Брюссельської консерваторії, де серед його учнів були Джеймс Кваст, Едгар Тінель та Ісаак Альбеніс. Від 1878 року до кінця життя викладав у Санкт-Петербурзькій консерваторії; серед його учнів — Альберт Бенш, Василь Сафонов і Василь Сапельников.
Помер 5 травня 1884 року в Санкт-Петербурзі.