Луї Роберт
Луї Роберт, при народженні записаний як Луї Рубберт, — нідерландський музикант, органіст і хоровий диригент. Народився 13 листопада 1882 року в Гарлемі в родині скрипаля й диригента Віллема Роберта та Гендріки Антуанетти Браувер. Брав уроки скрипки у батька, фортепіано — у Леандера Схлегеля, теорії музики — у Вільгельма Генріха Крістофа Шмьоллінга.
Роберт навчався гри на органі в Амстердамській консерваторії у Жана-Батіста де По та склав випускний іспит 1902 року. 11 листопада 1904 року він став другим органістом у Нідерландах, який здобув засновану 1901 року нагороду Prix d’Excellence, найвищу музичну відзнаку країни. Працював органістом у ремонстрантській церкві Гарлема, лютеранській церкві Зандама, а від 1907 року — у менонітській церкві біля Остерпарку в Амстердамі. Виступав по всій країні як органний віртуоз.
1913 року Роберта призначили міським органістом гарлемської Великої, або церкви Святого Бавона. Він відповідав за міські органні концерти та нагляд за головним органом Крістіана Мюллера. За його каденції денні концерти в Гарлемі перетворилися на великі музичні події, а після запровадження вечірніх концертів 1919 року церква збирала переповнені зали. Серед небагатьох його учнів був Гендрік Андріссен, якого Роберт підготував до навчання в консерваторії. Роберт уперше виконав усі органні твори Андріссена, написані між 1913 і 1920 роками, зокрема «Токату» та «Fête-Dieu»; сонату «Da Pacem, Domine» Андріссен присвятив йому.
1918 року він став органістом Амстердамського концертгебау, а під час фестивалю Малера 1920 року грав у Другій та Восьмій симфоніях під орудою Віллема Менгельберга. Також керував чоловічим хором Гарлема «Kunst door oefening» у 1907–1922 роках, 1914 року змінив батька як диригент гарлемського хору «Toonkunst», а 1919 року став другим диригентом амстердамського відділення товариства сприяння музичному мистецтву. 1921 року залишив посаду міського органіста Гарлема, а наступного року емігрував до Сполучених Штатів Америки.
У США Роберт спершу був асистентом нью-йоркської Schola Cantorum під керівництвом Курта Шиндлера. Від 1923 року служив органістом і хормейстером церкви Святої Трійці в Брукліні, Нью-Йорк; під його наглядом там встановили великий чотиримануальний орган Ернеста Скіннера. Він давав на цьому інструменті численні денні концерти. Від 1924 року очолював органний клас у Консерваторії Пібоді в Балтиморі, де також викладав фортепіано та керував студентським хором. Його учнем був органіст Вірджил Фокс, який після смерті Роберта очолив органний відділ.
У 1926–1937 роках Роберт диригував хором Summit Choral Club у Самміті, штат Нью-Джерсі, з яким виступав і робив радіозаписи. Репертуар колективу охоплював музику від Жоскена Депре, Палестріни, Свелінка та Джезуальдо до Брамса, Елгара й Бартока, а також обробки народних пісень. 1937 року він став диригентом Morristown Choral Society у Моррістауні, проте встиг продиригувати лише одним концертом. Помер 14 лютого 1938 року в Нью-Йорку.