Марі Франсуа — бельгійська концертна піаністка. Її виступи вирізняються емоційністю, інтуїтивністю та прагненням зробити класичну музику доступнішою для слухачів.
Вона почала грати на фортепіано у чотири роки. У 2015 році здобула диплом бакалавра з найвищою відзнакою в Маастрихтській консерваторії у класі Йопа Селіса, а магістратуру з найвищою відзнакою завершила в Бельгії у класі Алана Вайса. Після магістратури навчалася у Поліни Лещенко, а також протягом чотирьох літніх сезонів — у Лілі Зільберштейн у Музичній академії Кіджіана в Сієні. Удосконалювала майстерність у Школі музики у Фʼєзоле в Елісо Вірсаладзе, брала участь у майстер-класах Елізабет Леонської, Яна Вейна, Павла Гілілова, Олександра Мельникова, Йохевед Каплінскі, Антона Нелла, Олександра Мутузкіна та Пітера Донохоу. Поза академічним навчанням важливий вплив на неї справив піаніст Серджо Тіємпо.
Франсуа виступала в Бельгії, Нідерландах, Франції, Німеччині, Литві, Польщі, Люксембурзі, Італії, Греції, Південно-Африканській Республіці, Україні, Румунії, Сполученому Королівстві та Сполучених Штатах Америки. Серед майданчиків і фестивалів, де вона грала, — Мала зала Консертгебау в Амстердамі, Румунський атеней у Бухаресті, Зала королеви Єлизавети в Антверпені, B-Classic, Фортепіанний фестиваль у Маямі, фестиваль Схірмонніког, Piano Days Flagey у Брюсселі та музичний фестиваль «Аврора» у Швеції.
Серед важливих виступів піаністки — виконання Першого фортепіанного концерту Дмитра Шостаковича з Дірком Броссе в музичному центрі «Де Бейлоке» у Генті, співпраця з диригентами Германом Енгелсом і Ріком Гескʼєром, а також участь у фестивалі Марти Аргеріх у Гамбурзі разом зі скрипалем Гезою Хоссу-Легоцьким. Вона також виступає з Гезою Хоссу-Легоцьким, Тоні Їке Янгом і сопрано Келлі Поукенс; разом із Поукенс здобула премію «Друзі пісні» в Нідерландах.
Дебютний альбом піаністки Eclectic/Being Me, виданий 2019 року лейблом Challenge Records International, через два тижні після виходу увійшов до десятки найкращих класичних альбомів місяця у світі за версією Apple Music. Далі вона випустила мініальбом Memories of Tomorrow у 2021 році та альбом для фортепіано в чотири руки Amitié musicale à quatre mains, записаний із французьким піаністом Сімоном Адда-Рейссом і виданий 2025 року.
Проєкт Франсуа Who doesn’t love Chopin’s Nocturnes виник після місячного занурення у музичне життя Варшави 2023 року. Його супроводжував щоденний подкаст, що здобув Бельгійську подкаст-премію за найкращу незалежну історію, а підсумком стали повні записи ноктюрнів Фридерика Шопена, випущені у вересні 2025 року лейблом Evil Penguin Classic. У 2026 році вона створює мультимедійний проєкт The Seasons of Tchaikovsky, розроблений спільно з Vonk&Zonen, чотирма письменниками та ілюстратором.
У 2024 році Франсуа була стипендіаткою Байройтського фестивалю. Вона стала першою артисткою Yamaha у сфері класичної музики в Бенілюксі.