Михайло Тараканов

Михайло Євгенович Тараканов — радянський і російський музикознавець, музичний критик, письменник і педагог. Він народився 20 лютого 1928 року в Ростові-на-Дону в родині лікарів. Його батько, Євген Іванович Тараканов, був радянським лікарем-невропатологом та ендокринологом і грав на скрипці та мандоліні. Мати, Арфенія Михайлівна Степанян-Тараканова, мріяла про кар’єру оперної співачки.

Музичну освіту Тараканов здобув у Музичному училищі імені Іполитова-Іванова, а 1948 року закінчив музикознавче відділення училища при Московській консерваторії. У 1952 році закінчив Московську державну консерваторію імені П. І. Чайковського, після чого продовжив навчання в аспірантурі, яку завершив 1955 року. Його науковим керівником був С. С. Скребков; також він навчався у музикознавців Р. І. Грубера, А. Ф. Мутлі, В. В. Протопопова, І. В. Способіна та В. А. Цуккермана.

У 1957 році Тараканов захистив кандидатську дисертацію, присвячену питанням тематичного розвитку в симфоніях Миколи Мясковського першого періоду творчості. У 1971 році захистив докторську дисертацію «Стиль симфоній Прокоф’єва». З 1955 року працював викладачем у Московській консерваторії, де викладав музично-теоретичні дисципліни. Від 1960 року працював в Інституті історії мистецтв, нині Державному інституті мистецтвознавства.

У 1980 році він повернувся до Московської консерваторії як викладач кафедри теорії музики. З 1986 року очолював кафедру радянської музики і музичної критики, яку згодом перейменували на кафедру історії сучасної вітчизняної музичної культури. Він читав лекції з музичної критики, оперної драматургії та інших дисциплін. 1990 року став професором Московської державної консерваторії. Під його керівництвом було підготовлено й захищено 10 докторських і 30 кандидатських дисертацій.

Наукові інтереси Тараканова охоплювали російську та зарубіжну музику XX століття. Він брав участь у підготовці колективних праць, серед яких «Історія музики народів СРСР», «Музика XX століття», «Історія сучасної вітчизняної музики», «Історія російської музики» та «Російське музичне мистецтво в історії художньої культури XX століття». Серед його учнів були А. Баєва, Л. Бражник, С. Гончаренко, С. Губайдулліна, Є. Дуков, А. Івашкін, Р. Косачова, К. Мелік-Пашаєва, Н. Савкіна та Р. Сергієнко.

Тараканов є автором низки важливих книг з музикознавства, зокрема праць «Стиль симфоній Прокоф’єва», «Музичний театр Альбана Берга», «Творчість Родіона Щедріна», «Радянський музичний театр», «Інструментальний концерт», «Музична культура РРФСР», «Симфонія і концерт у російській радянській музиці» та «Ранні опери Прокоф’єва». Він також публікував статті з проблем музичної науки, методології аналізу музичного твору, музичної драматургії, традиції й новаторства та взаємин музики і державної влади в радянській Росії.

Михайло Тараканов помер 26 вересня 1996 року в Москві. Його поховано на Люблінському кладовищі.

Connections

This figure has 1 connection in the Music Lineage catalog.